04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 766/7301/18
провадження № 61-11699ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Юрченко Наталя Володимирівна, про визнання договору дарування недійсним, зняття з реєстраційного обліку місця проживання, визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування,
У серпні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, яка не була оплачена судовим збором. Крім того, всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявнику запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
У вересні 2020 року на адресу Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, в якому, посилаючись на статтю 136 ЦПК України, зазначає, що є пенсіонером, має великий професійний досвід, нагороджений у 1985 році медаллю за винахід «Испарительная горелка в рефрежераторный поезд».
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити з огляду на наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, за певних умов та у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені у клопотанні доводи заявника не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження саме його складного майнового стану (відповідний акт про майновий стан заявника або інші докази щодо його матеріального стану), а безпідставне звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Ураховуючи, що із поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, а тому заявнику необхідно самостійно обрахувати розмір судового збору за подання касаційної скарги та сплатити судовий збір.
Враховуючи, що предметом спору заявленого позову окрім вимог майнового характеру (визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування), пред'явлено також дві вимоги немайнового характеру (визнання договору дарування недійсним, зняття з реєстраційного обліку місця проживання), частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, ОСОБА_1 не надав уточнену редакцію касаційної скарги, в якій має бути зазначена (зазначені) підстава (підстави), передбачена (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2020 року, до 25 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова