04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/10841/19
адміністративне провадження № К/9901/20965/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 640/10841/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Логістик» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) 17.08.2019 року направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №640/10841/19, яка надійшла на адресу суду та зареєстрована 19.08.2020 року. До касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник вперше звертався з касаційною скаргою вчасно, проте касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 року у зв'язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Отже строк на касаційне оскарження судових рішень пропущений з поважних підстав.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку про її повернення виходячи з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року (К/9901/21074/19), від 23.01.2018 року (К/9901/436/18), а також в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 826/5942/18.
Суд звертає увагу, що як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржник вже звертався до Верховного Суду з ідентичною касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №640/10841/19, виклавши ті ж самі підстави на касаційне оскарження з посиланням на висновки Верховного Суду. Проте ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 року (К/9901/18655/20) касаційну скаргу повернуто скаржнику з зазначенням того, що посилання скаржника, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5942/18 не містили обґрунтувань, та скаржник не зазначає, яку саме норму права було застосовано судами попередніх інстанцій по іншому, ніж у наведеній ним постанові Верховного Суду, як і не зазначає і в чому, на його думку, полягає подібність правовідносин.
До того ж суд касаційної інстанції звертає увагу, що повторне посилання скаржника на неврахування висновків у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року (К/9901/21074/19), від 23.01.2018 року (К/9901/436/18) є також необґрунтованим, оскільки скаржник не зазначає, яку саме норму права було застосовано судами попередніх інстанцій по іншому, ніж у наведених ним постановах Верховного Суду, як і не зазначає і в чому, на його думку, полягає подібність правовідносин.
Тобто звертаючись вдруге з касаційною скаргою скаржник жодним чином не виправив виявлені судом недоліки касаційної скарги при зверненні з касаційною скаргою вперше. Текст касаційної скарги є ідентичним попередній касаційній скарзі.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №640/10841/19 повернути скаржнику.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва