04 вересня 2020 року
Київ
справа №522/16821/18
адміністративне провадження №К/9901/68209/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на окрему ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018,
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (судді-доповідача), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від 05.02.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДМС України в Одеській області на окрему ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 797/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/16821/18 у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В, Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 522/16821/18.
Зазначене є підставою для прийняття справи до провадження та подальшого її розгляду.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржник просить здійснити розгляд справи за участю його представника.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 522/16821/18 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що суд апеляційної інстанції розглядав дану справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Відповідно до частини першої статті 343 КАС України, попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення учасників справи.
У порядку підготовки справи до касаційного розгляду суддею-доповідачем вчинено підготовчі дії, передбачені частиною першою статті 340 КАС України та прийнято рішення про необхідність проведення попереднього розгляду справи без повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 248, 256, 327, 340, 343 КАС України, Суд,
Прийняти до провадження адміністративну справу № 522/16821/18.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про розгляд справи за участю його представника.
Підготовчі дії у справі закінчити.
Призначити справу до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Московська 8, корп. 5, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду