14 серпня 2020 року справа № 580/625/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,
представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - Пилипас І.Я. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування приписів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади Черкаської області (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59, далі - позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви від 05.06.2020 просить визнати дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Костенка Олександра Васильовича протиправними та скасувати приписи від 18.06.2019 №225-ДК/0162Пр/03/01/-19 та від 15.11.2019 №534-ДК/0420Пр/03/01/-19.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Костенка Олександра Васильовича та приписи від 18.06.2019 №225-ДК/0162Пр/03/01/-19, від 15.11.2019 №534-ДК/0420Пр/03/01/-19, на думку позивача, є протиправними.
Представник позивача у судове засідання не прибув, 14.08.2020 подав заяву, якою просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві представник відповідача вказав, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель під час здійснення заходів контролю, має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства та, у разі виявлення порушень встановлювати особу порушника, надавати їй приписи про усунення порушень.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
На виконання плану роботи на II квартал наказом Головного управління 225-ДК від 07.06.2019 призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірок під час використання земель на яких розташовані санкціоновані та не санкціоновані звалища побутових та інших відходів розташованих на території сільських, селищних, міських рад, об'єднаних територіальних громад в адміністративних межах Скотарівської та Кримківської сільських рад Шполянського району.
Під час проведення перевірки державними інспекторами 13.06.2019 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 225-ДК/357/АП/09/01/-19 яким встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173 площею 0,4 га комунальної власності, землі громадської забудови в адміністративних межах Скотарівської сільської ради, за межами населеного пункту виявлено безхазяйні відходи, а саме звалище сміття (побутові та будівельні відходи), що є порушенням п. «в» статті 211 Земельного кодексу України.
У вказаному акті зазначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування, серед інших, належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, за використанням і охороною земель; визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства. Відповідно до статті 12 Закону України «Про відходи» відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких не відомий, вважаються безхазяйними. З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруть на облік. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтею 21 Закону України «Про відходи» визначено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, серед іншого , ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217 «Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів».
За результатами проведеної перевірки та виявленим порушенням земельного законодавства, 18.06.2019 міському голові Шполянської міської ради Шполянської ОТГ приписано усунути порушення п. «в» статті 211 Земельного кодексу України, що полягає в засміченні промисловими побутовими та іншими відходами земельної ділянки з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173 площею 0,4 га комунальної власності, землі громадської забудови, в адмінмежах Скотарівської сільської ради (Шполянська ОТГ), за межами населеного пункту на якій виявлено безхазяйні відходи про, що складено припис №225-ДК/0162Пр/03/01/-19. Приписано у тридцятиденний термін усунути порушення та ліквідувати несанкціоноване і неконтрольоване сміттєзвалище. Про виконання припису повідомити до 18.07.2019.
Враховуючи, що у зазначений термін про виконання припису повідомлено не було 11.11.2019 наказом Головного управління № 534-ДК призначено здійснити державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Скотарівської (припис № 225-ДК/0160Пр/03/01/- 19, № 225 -ДК/0162Пр/03/01 / -19) та Кримківської ( припис № № 225- ДК/0161 Пр/03/01/-19) сільських рад Шполянського району.
15.11.2019 державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 534-ДК/926/АП/09/01/-19 яким встановлено порушення вимог законодавства, що полягає в невиконанні припису від 18.06.2019 № 225-ДК/0162Пр/03/01/- 19 щодо усунення порушення земельного законодавства яке полягає в засміченні промисловими, побутовими відходами земельної ділянки з кадастровим номером 7125786800:02:001:0173 площею 0,4 га комунальної власності, землі громадської забудови, що розташовані в адміністративних межах Скотарівської сільської ради, за межами населеного пункту, в якій виявлено безхазяйні відходи.
15.11.2019 т.в.о. міського голови Шполянської міської ради ОТГ Кузубу О.М. вручено припис № 534/ДК/0420Пр/03/01/-19 про усунення земельного законодавства та приписано у 30-ти денний строк усунути порушення. Про виконання припису повідомити до 21.12.2019.
Вважаючи дії та приписи відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом за їх оскарженням.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно з статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно постановою КМУ від 22.07.2016 року №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Стосовно змісту порушення земельного законодавства що полягає у в засміченні промисловими побутовими та іншими відходами земельної ділянки площею 0,4 га комунальної власності, землі запасу, в адмінмежах Скотарівської сільської ради (Шполянська ОТГ), суд вказує таке.
Згідно пункту «є» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень органів місцевого самоврядування входить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, серед яких надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
Також, статтею 33 зазначеного закону передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, серед яких :
7) визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства;
7-1) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;
12) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Також, статтею 21 Закону України «Про відходи» передбачено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, серед іншого, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Отже, в результаті аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається що питання розміщення на певній території, здійснення контролю за додержанням вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами є виключною компетенцію органу місцевого самоврядування тому комісія, яка вказана в постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217 «Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» має бути створена при органі місцевого самоврядування, як органу до компетенції якого належить порушене питання.
Крім того, законом визначений орган на ліквідацію даних відходів. Головним управлінням на адресу даного визначеного органу і направлено припис про усунення порушення.
У разу, якщо для ліквідації даних відходів необхідний акт комісії то орган місцевого самоврядування мав би отримані матеріали надати відповідній комісії для отримання акту щодо подальшого способу та порядку їх утилізації.
Для визначення сміттєзвалища не як стихійного необхідне рішення органу місцевого самоврядування що відведення відповідної території для нього.
Враховуючи, що сміттєзвалище знаходиться на непризначеній для цього земельній ділянці, без відповідних дозволів та погоджень дані обставини є порушенням чинного законодавства. Тому компетентному органу приписано усунути дане порушення. Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль є адміністративним правопорушенням за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Разом з тим, суд вважає безпідставними твердження позивача щодо необхідності застосування норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з огляду на наступне.
Відповідно до преамбули вищевказаного закону даний закон визначає об'єктом перевірки визначено саме суб'єктів господарювання.
У статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія.
Позивач не здійснює господарської діяльності, тому положення зазначеного Закону на нього не поширюються. Згідно частини 1 статті 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.10.2019 у справі №724/1843/18, від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2019 у справі № 140/2320/18 які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом щодо застосування норм права.
Також під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельною ділянкою Головним управлінням використовуються бланки, які затверджені Наказом Державної служби України, з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 № 353 затверджено форму бланків, серед який бланк акту перевірки вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою та бланк акту обстеження земельної ділянки. Даний наказ є чинним, зміни до якого не вносились та міститься в загальному доступі.
Щодо дій державного інспектора суд зазначає, таке.
Відповідно до частини 1 статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15 встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо- геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.
Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно до змісту ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно з статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Відповідно до зазначених норм, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.
У разі виявлення порушення земельного законодавства, в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (стаття 144 ЗК України).
Таким чином, державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель під час здійснення заходів контролю, має право проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства та, у разі виявлення порушень встановлювати особу порушника, надавати їй приписи про усунення порушень.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Встановлені судом обставини свідчать, про те що відповідачем дотримано вказаних критеріїв при прийнятті спірних рішень.
В ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність прийнятих рішень та вчинених дій. Відтак суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.09.2020.
Суддя С.М. Гарань