03 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1680/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.03.2020 № 20/03-17;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - ОСОБА_1 , з 19.02.2020 року у розмірі 80% суддівської винагороди, зазначеної у бухгалтерській довідці Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року № 94/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що перебуває з 01.06.2017 у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Також, вказує, що пенсійним органом, на підставі положень пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402 зі змінами, позивачу встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Протягом 2018-2020 років пенсійний орган здійснював відповідні перерахунки щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Херсонського апеляційного суду. В лютому 2020 року позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до довідки Херсонського апеляційного суду № 94/20 від 24.02.2020 року. Відповідач протиправно не здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та 05.03.2020 своїм рішенням у здійсненні перерахунку відмовив. Посилаючись на норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" позивач вважає дії та рішення відповідача протиправними і просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 22.07.2020 надало до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало та, зокрема, зазначило, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено виходячи з розміру суддівської винагороди, встановленої на 01.01.2020 та обчисленої згідно діючих на момент проведення такого перерахунку законодавчих норм. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди та не розглядалося питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці. Конституційним Судом України у Рішенні від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не визначено порядок його виконання у зв'язку із втратою чинності положень пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402. Пунктом 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до вищевказаного рішення. Змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" не внесено. Оскільки рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2020 набрало законної сили після 1 січня календарного року, підстави для перерахунку за заявою позивача відсутні.
Відповідно до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі, відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 23.05.2017 року № 1211/0/15-17 ОСОБА_1 , у зв'язку із подачею заяви, звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Херсонської області.
Згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 року № 94/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 складає 161854,00 грн.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.03.2020 за № 20/03-17 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного грошового довічного утримання згідно вищезазначеної довідки з підстав зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши позиції сторін викладені у заявах по суті, дослідивши письмові докази по справі та враховуючи приписи діючого законодавства, рішення Конституційного Суду України з цих питань, постанову Верховного Суду КАС від 16 червня 2020 року у зразковій справі за № 620/1116/20, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на нижчевикладене.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права, відповідно до європейських стандартів, і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнав неконституційним.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Верховний Суд КАС згідно постанови від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 прийшов до аналогічного висновку.
Суд зазначає, що доказом зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди позивача є довідка Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 року № 94/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
З вищенаведених підстав суд відхиляє заперечення відповідача, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди та не розглядалося питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України і не міг в своєму рішенні змінювати розміри суддівської винагороди та здійснювати перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці, оскільки це не є його компетенцією. Суддівська винагорода визначена Законом № 1402-VIII не може бути визначена рішенням суду. Щодо перерахунку довічного утримання судді, то це виключна компетенція органів ПФУ і такий перерахунок вони зобов'язані здійснити у зв'язку зі змінами його розміру.
Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.03.2020 р № 20/03-17 є протиправним і підлягає скасуванню.
Разом з цим, слід зазначити, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 годині 00 хвилин цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Суд зазначає, що саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII. Відтак, ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 24.02.2020 року № 94/20 саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII.
При цьому, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з розрахунку 80 відсотків суддівської винагороди діючого судді не належать до задоволення через їх передчасність, оскільки в рішенні відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку, не йшлося про відсотковий розмір довічного грошового утримання ОСОБА_1 та будь-які обмеження граничного розміру, тобто, відповідачем не приймалось рішення з вказаного питання, а суд захищає тільки порушене право.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, суд відшкодовує позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.03.2020 № 20/03-17.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6-а, код ЄДРПОУ 21295057) провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з 19.02.2020 відповідно до довідки Херсонського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року № 94/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6-а, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 112010201