Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 вересня 2020 р. № 520/9153/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у застосуванні при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2019 року положення п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області змінити раніше проведений розрахунок (механізм обчислення пенсії) при перерахунку пенсії ОСОБА_1 та починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок пенсії обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня кожного відповідного року, виключно як норми прямої дії ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням відсотку втрати працездатності, без застосування інших видів розрахунку, змінивши раніше проведений розрахунок, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210 (зокрема без застосування п. 9і Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210), а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.
В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що відповідачем протиправно, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19, яке набрало законної сили було проведено перерахунок його пенсії не на підставі прямої дії норми ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а із застосуванням понижуючих коефіцієнтів за Постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою були внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210.
По справі відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.
Відповідач надав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, з огляду на його безпідставність.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, правовідносинам, з приводу яких подано позов, передували ті, відносно яких є таке, що набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19, отже, певні обставини в рамках даної справи не підлягають доказуванню.
В рамках справи № 520/5253/19 судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_1 , видане 02 липня 1996 року. Позивач також є інвалідом війни другої групи (посвідчення серія НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку як інвалід ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Зміївському ОУПФУ Харківської області.
У відповідності до довідки МСЕК серії ХАР-02 № 019332 від 09 квітня 2003 року позивачу підтверджено II групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної Ради від 17 грудня 1990 року № 1086 встановлено, що захворювання, яке спричинило інвалідність, пов'язано із виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з копіями військового квитка серії НОМЕР_3 та архівної довідки №51/2286 від 09.09.1992 позивач з 23 травня по 17 червня 1986 року перебував на спеціальних військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи встановлено, що позивач 06.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1- р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням "дійсної строкової", яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 року, тобто виключено з редакції ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням його бажання щодо обчислення державної (основної) пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Зміївського ОУПФУ Харківської області від 14.05.2019 року відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки позивач був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження строкової служби, право на проведення перерахунку пенсії з 25.04.2019 р. відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі 3-14/2019 (402/19, 1737/19) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року - відсутнє.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19 було скасовано рішення від 14.05.2019 року Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), починаючи з 25.04.2019 року.
Вказане рішення набрало законної сили.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області з питання неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19, яке полягає у вчиненні відповідного перерахунку пенсії не за нормою прямої дії ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а за підзаконним актом - Постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".
На вказану заяву отримав лист від 28.12.2019 року про правомірність обчислення пенсії на підставі Постанови КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".
З зазначеним листом та, враховуючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/5253/19 позивач пов'язував порушення своїх прав, яке полягає в отриманні пенсії у неналежному розмірі, оскільки такий фактично поставлено в залежність від підзаконного нормативного акту, що, на його думку, йде в розріз приписам ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та фактично свідчить на користь того, що рішення по справі № 520/5253/19 пенсійним органом не виконано.
Суд вказує, що ключовим аспектом даних спірних правовідносин які розглядаються у справі № 520/9153/2020 є неналежне виконання пенсійним органом рішення у справі № 520/5253/19.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-383 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, ст. 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року ( справа № 803/688/18), від 23 липня 2020 року (справа № 661/89/17), від 24 липня 2020 року ( справа № 501/2172/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
Суд вказує, що за наслідками аналізу предмету позову у даній справі № 520/9153/2020 вбачається, що такий фактично спрямований на виконання іншого судового рішення - від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. по справі № 520/5253/19.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Однак, відповідні заяви повинні бути подані в рамках справи № 520/5253/19.
Позивач не скористався правом на подання у справі № 520/5253/19 заяв в порядку ст. 382 та ст.383 КАС України.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Отже, спір у цій справі № 520/9153/2020 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі №520/5253/19 , але виник на стадії виконання судового рішення.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 03 вересня 2020 року.
Суддя О.М. Шляхова