про поновлення строку звернення до суду
Справа № 500/1656/20
03 вересня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб'юка П.М., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.06.2020 року,
10 липня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.06.2020 року.
Ухвалою суду від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 26.08.2020, проголошеною в судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату, занесеною до протоколу судового засідання, позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк до 03.09.2020 для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Від представника позивача 02.09.2020 на адресу суду надійшла заява, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою та поновити пропущений строк на оскарження постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №62164377.
Надаючи оцінку клопотанню представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить того, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Так, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено в статті 287 КАС України.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що для звернення до суду з позовними щодо оскарження рішення державного виконавця застосовуються стислі строки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову постанову про стягнення виконавчого збору від 24.06.2020 з боржника у розмірі 18892,00 грн у виконавчому провадженні №62164377. При цьому як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримало спірну постанову 26 червня 2020 року (п'ятниця), до безпосереднього виконавця даний документ із відповідною резолюцією надійшов наступного робочого дня - 30 червня 2020 року (вівторок), про що свідчить копія витягу із Підсистеми: Документообіг ПФУ. враховуючи викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважало, що початок перебігу строку на оскарження почався наступного робочого дня від 30.06.2020 року (вівторок), а останнім днем десятиденного строку на оскарження, які визначені КАС України, було 10.07.2020.
Разом з тим, суд зазначає, що з 02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (редакції, чинній на момент подання позову (10.07.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) було запроваджено з 12 березня по 22 травня 2020 року карантин на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) продовжено строк дії вказаного карантину до 31 липня 2020 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, викладено у новій редакції п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діє з 17 липня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Одночасно з п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 17 липня 2020 року.
Відповідно строки, які були продовжені відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчуються 06.08.2020.
Суд зазначає, що позивач скористався правом звернення до суду за захистом свого порушеного права 10.07.2020.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, захисту підлягає фактично порушене право позивача у публічно-правових відносинах з відповідачем, а рішення відповідача підлягають судовому дослідженню у справі на відповідність законодавству.
Відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладені обставини, підстави та предмет заявленого адміністративного позову, суд приходить до висновку, що клопотання позивача слід задовольнити, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Керуючись статтями , 121, 122, 287 КАС України, суддя
Клопотання представника позивача - задовольнити.
Поновити пропущений строк звернення до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.06.2020 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані одночасно з апеляційною скаргою на рішення суду.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.