Справа № 500/1107/20
03 вересня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг у сумі 14337,53 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 14337,53 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_1 06.07.2020 року подано до суду відзив (а.с.35). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ним не було отримано податкові повідомлення-рішення, якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 14337,53 грн., а тому грошові зобов'язання вважаються не узгодженими.
У письмових поясненнях, наданих суду 03.09.2020 року (а.с.62-65), представник відповідача наголосив, що ОСОБА_1 народився в селі Стінка Бучацького району Тернопільської області, де проживав до 22.07.2018 року, оскільки знятий з реєстрації. Даний факт вкотре підтверджує не проживання та не отримання рекомендованих листів з начебто узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями.
Представниками сторін 03.09.2020 року подано клопотання про розгляд справи без їх участі. Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області підтримує позовні вимоги та просить задовольнити в повному обсязі. Представник ОСОБА_1 вважає передчасним звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Теребовлянському управлінні Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно з довідки Теребовлянського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області за ОСОБА_1 станом на 23.04.2020 року рахується податковий борг по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 14337,53 грн. (а.с.5), що також підтверджується розрахунками суми позовних вимог з податкового боргу (а.с.6) та відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.9-11).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків грошового зобов'язання у розмірі 14337,53 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням №0176397-1302-1903 від 20.04.2018 року на суму 6627,20 грн., та податковим повідомленням-рішенням №0034994-5306-1903 від 13.05.2019 року на суму 7710,33 грн.(а.с.12).
Такі податкові повідомлення-рішення не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 16.08.2019 року №274960-53, яка вручена відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 19.09.2019 року (а.с.8). Вказані заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Із змісту пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України слідує, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
У відповідності до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно із пп."а" пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, визначене контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Згідно пунктів 2, 3 розділу 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Відповідно до корінця запиту УДМС в Тернопільській області місце реєстрації ОСОБА_1 до 22.07.2018 року було с. Стінка, Бучацький район, Тернопільська область.
Посилання відповідача на неузгодженість грошових зобов'язань у зв'язку з неотриманням податкових-повідомлень-рішень у спірних правовідносинах є безпідставними, оскільки про існування таких ОСОБА_1 було повідомлено поштою згідно рекомендованого поштового відправлення з розпискою про одержання " ОСОБА_1 " (а.с 12). Аналогічним способом відповідачу було направлено корінець податкової вимоги форми "Ф", про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
Більше того, відповідачеві достеменно відомо про наявність податкових повідомлень-рішень №0176397-1302-1903 від 20.04.2018 року та №0034994-5306-1903 від 13.05.2019 навіть з додатків до позовної заяви, надісланих позивачем 14.05.2020 року (а.с.13), проте станом на дату розгляду спору - 03.09.2020 року вони не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Клопотань про надання необхідного часу для оскарження вищевказних податкових повідомлень-рішень не надходило.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання у сумі 14337,50 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, не оскаржено, то таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 14337,53 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 14337 (чотирнадцять тисяч триста тридцять сім) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на р/р НОМЕР_2, код одержувача 38038030, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010300 12.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 43142763).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.