27 серпня 2020 р. Справа № 480/3207/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - Кузченко Т.М.,
представника відповідача - Титаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3207/20
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 26.02.2020 № 6549-МР «Про відмову в наданні у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , яка знаходиться у неї у користуванні»;
- зобов'язати Сумську міську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0611 га, кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081, яка знаходиться у неї користуванні;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати на правову допомогу адвоката.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.11.2019 ОСОБА_1 придбала житловий будинок на земельній ділянці Сумської міської ради кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081, площею 0,0611 га.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка, що розташована: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 площею 0,0611 га, має цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позивач звертає увагу на те, що вона придбала житловий будинок, який був розміщений на уже сформованій земельній ділянці, межі якої були визначені, якій було присвоєно кадастровий номер та рішенням Сумської міської ради визначено цільове призначення.
ОСОБА_1 звернулася із заявою до Сумської міської ради, у якій просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надати у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у неї в користуванні, однак рішенням від 26.02.2020 № 6549-МР Сумська міська рада їй відмовила, послалася на невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, а саме Генеральному плану м. Суми (зі змінами), затвердженому рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР та Плану зонування території міста Суми, затвердженому рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, зокрема, потраплянням земельної ділянки частково в зону садибної житлової забудови Ж-1 та частково в межі зони транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у «червоних лініях»), тобто відноситься до земель комунальної власності (землі загального користування, які не можуть бути передані у приватну власність).
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки Сумська міська рада рішенням «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» від 31.10.2012 № 1832-МР вже визначила цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0611 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Також, позивач вважає безпідставним посилання на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 частково знаходиться у «червоних лініях», оскільки висновок щодо знаходження частини ділянки по АДРЕСА_1 у «червоних лініях» був зроблений на підставі документації «Розроблення плану червоних ліній магістральних вулиць м. Суми», яка не затверджена у встановленому законом порядку.
Крім того, на адвокатський запит архітектором, який має кваліфікаційний сертифікат «Розроблення містобудівної документації» надано відповідь про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 площею 0,0611 га розташовується в межах зони садибної забудови (Ж-1) в сформованій існуючій забудові та містобудівною документацією, яка затверджена у встановленому порядку, відсутні обмеження у використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 площею 0,0611 га. А також надано викопіювання з містобудівної документації, що розміщена на сайті kadastr.smr.gov.ua із зазначенням місця розташування земельної ділянки, яка знаходиться в зоні садибної забудови.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
07.07.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення є законним та прийнятим у межах його повноважень з огляду на те, що згідно Генерального плану м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР, та Плану зонування території міста Суми (зонінг), затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, який деталізує положення генерального плану міста, спірна земельна ділянка, частково знаходиться в зоні садибної житлової забудови Ж-1 та частково в межах зони транспортної інфраструктури ТР- 2: зона магістральних вулиць, доріг, майданів («у червоних лініях»), (викопіювання є в матеріалах справи).
Враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована частково в межах зони транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць, доріг, майданів («у червоних лініях»), тобто є землею загального користування та не може передаватися у приватну власність, відмова Сумської міської ради в затвердженні технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,0611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та надати земельну ділянку у власність є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08.11.2019 ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу житлового будинку придбала у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., зареєстрованого у реєстрі для вчинення нотаріальних дій за № 3430 (а.с. 22-24).
Право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34069150 (а.с. 21).
Відповідно пункту 1 до договору купівлі-продажу від 08.11.2019 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок на земельній ділянці Сумської міської ради кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081, площею 0,0611 га.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка, що розташована: АДРЕСА_1 кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 площею 0,0611 га, має цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 59).
На замовлення позивача ФОП ОСОБА_5 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0611 га, кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 (а.с. 17-31).
10.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської ради із заявою, в якій просила затвердити вищевказану технічну документацію із землеустрою (а.с. 90).
Рішенням Сумської міської ради від 26.02.2020 № 6549-МР відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та наданні у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0611 га, кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081, яка знаходиться у неї користуванні, у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, а саме Генеральному плану м. Суми (зі змінами), затвердженому рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та Плану зонування території міста Суми, затвердженому рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, зокрема, потраплянням земельної ділянки частково в зону садибної житлової забудови Ж-1 та частково в межі зони транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у «червоних лініях»), тобто відносяться до земель комунальної власності (землі загального користування, які не можуть бути передані у приватну власність) (а.с. 32).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
За приписами частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: зокрема приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За приписами статті 25 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є одним із видів документації із землеустрою, яка з урахуванням вимог підпункту «а» частини 9 статті 55 цього Закону розробляється без надання дозволу, зокрема органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу, в разі передачі у власність чи користування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано.
Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.
Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до частини 14 статті 186 Земельного кодексу технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується, зокрема органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови стала невідповідність розташування спірної земельної ділянки містобудівній документації, а саме Генеральному плану м. Суми (зі змінами), затвердженому рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР, та плану зонування території міста Суми, затвердженому рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано викопіювання з Генерального плану м. Суми (зі змінами), затвердженого рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР (а.с. 103), та плану зонування території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР (а.с. 104).
Із даних викопіювань судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 частково знаходиться в межах зони садибної житлової забудови Ж-1 та частково в межі зони транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць і доріг, майданів (у "червоних лініях").
Також, у судовому засіданні судом було заслухано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Свідки пояснили, що є працівниками Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, до якого надійшов лист Департаменту ресурсних платежів Сумської міської ради про надання інформації щодо відповідності містобудівній документації місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0611 га, кадастровий номер: 5910136600:19:031:0081 згідно заяви ОСОБА_1 стосовно затвердження технічної документації із землеустрою та надання-земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0611 га.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 опрацювали вказане питання та з'ясували, що згідно Генерального плану м. Суми (зі змінами), затвердженого рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та Плану зонування території міста Суми, затвердженим рішенням сесії Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, запитувана земельна ділянка знаходиться на території садибна житлова забудова, в зоні Ж-1, де переважним видом використання є одноквартирні індивідуальні житлові будинки (з присадибними ділянками) та частково в межах зони транспортної інфраструктури ТР-2; зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у "червоних лініях").
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була підготована відповідь на лист Департаменту ресурсних платежів Сумської міської ради, в якій викладено вищевказаний висновок. Також, про вищевказані обставини було поінформовано у відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 .
Статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до статей 17-18 цього ж Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до пункту «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
За приписами статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь- яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
З огляду на зазначені положення законодавства, враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована частково в межах зони транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць, доріг, майданів («у червоних лініях»), тобто є землею загального користування та не може передаватися у приватну власність, відмова Сумської міської ради в затвердженні технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,0611 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та надати земельну ділянку у власність є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо доводів позивача про те, що спірна земельна ділянка не потрапляє в межі проектних червоних ліній магістральної вулиці, то вони спростовуються викопіюваннями з Генерального плану м. Суми (зі змінами), затвердженого рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР (а.с. 103), та плану зонування території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним наказу.
Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.
З урахуванням вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 04.09.2020.