ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"04" вересня 2020 р. Справа № 300/2185/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до П'ятої кадрової комісії з проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни про визнання протиправними та скасування рішення за № 16 від 10.12.2019 року та наказу за № 2124ц від 21.12.2019 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
31.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до П'ятої кадрової комісії з проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни про визнання протиправними та скасування рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року та наказу за № 2124ц від 21.12.2019 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 коментованої статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами у спорі, який виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби останнього, є місячний строк.
Суд зазначає, що звернувшись 31.08.2020 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року та наказу за № 2124ц від 21.12.2019 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно до позову ОСОБА_1 додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та визнання поважними причин пропуску такого, а також 01.09.2020 року позивачем подано суду доповнення до вказаної заяви з долученням відповідних доказів в підтвердження доводів, викладених у заявах.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 посилається на неможливість отримання до серпня 2020 року оскаржуваного рішення про неуспішне проходження атестації останнього у зв'язку з чим позивач об'єктивно був позбавлений можливості його оскаржити у визначений, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, місячний строк.
Як зазначає ОСОБА_1 , з оскаржуваним рішенням "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року, яке слугувало підставою для звільнення та містило його обґрунтування, позивача не ознайомлювали, змісту та реквізитів такого документа не повідомляли, копії не надавали. Неодноразові звернення позивача до П'ятої кадрової комісії з проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України щодо надання йому копії вказаного рішення, залишені відповідачем без реагування. Так, тільки після отримання від Офісу Генерального прокурора копії рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року у відповідь на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 20.08.2020 року, позивач звернутися за захистом порушених прав до адміністративного суду.
Суд дійшов переконання, що зазначену причину пропуску строку звернення до суду слід визнати неповажною, оскільки сам по собі факт отримання 28.08.2020 року оскаржуваного рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року, за наслідком чого, ОСОБА_1 реалізовано право на судовий захист шляхом звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, не може вважатись днем коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують початок перебігу строку звернення до суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з часом отримання необхідних документів для звернення до суду, в тому числі, які складають предмет оскарження.
Доказами того, що ОСОБА_1 був обізнаний про порушення своїх прав є його дії, спрямовані на отримання оскаржуваного рішення згідно листів від 25.12.2019 року, від 09.01.2020 року, 23.01.2020 року, від 13.02.2020 року, 05.03.2020 року, де позивач просив видати копію рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" від 10.12.2019 року, що стало підставою для звільнення ОСОБА_1 .
Окрім наведеного, суд зазначає, що відсутність у позивача документів, що слугували підставою для його звільнення та неможливість їх отримання не є тією обставиною, що перешкоджала позивачу своєчасно звернутися до суду, оскільки неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, яке є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування цих доказів як процесуально встановлене право сторони, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірного рішення самостійно.
Також, суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із вказаним позовом стосуються виключно однієї з позовних вимог - визнання протиправним та скасування рішення "Про неуспішне проходження прокурором атестації" за № 16 від 10.12.2019 року. В той же час, позивачем не наведено жодних причин пропуску строку на звернення до суду з вказаним позовом в частині визнання протиправним та скасування наказу за № 2124ц від 21.12.2019 року.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, яким розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунтом 3 щодо, зокрема, строків звернення до суду з підстав спливу спеціального строку для звернення до адміністративного суду із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами до набрання чинності вказаним Законом.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду від 28.08.2020 року та доповненні до заяви про поновлення строку звернення до суду від 01.09.2020 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до П'ятої кадрової комісії з проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни про визнання протиправними та скасування рішення за № 16 від 10.12.2019 року та наказу за № 2124ц від 21.12.2019 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.