ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2020 р. справа № 300/1031/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 612 575,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2016 рік в розмірі 612 575,80 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
27.05.2020 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).
Згідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Кодексу платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Підпунктом 162.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Пунктом 179.1 ст. 179 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
У відповідності до пп. 49.18.4 п 49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 громадянина ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №265/09-19-13-06/ НОМЕР_1 від 02.04.2019 року, на підставі якого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 року №№0011711306, 0011701306, відповідно до яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 47 121,21 грн., в тому числі, за основним платежем - в розмірі 37 696,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 9 424,24 грн., та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 565 454,59 грн., в тому числі, за основним платежем - в розмірі 452 363,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 113 090,92 грн., відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 29.05.2019 року.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.
Згідно п.59.1 ст.59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» за №143213-55 від 25.09.2019 року на суму 612 575,80 грн., яка отримана відповідачем 17.10.2019 року.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та військового збору становить 612 575,80 грн.
Податковий борг відповідача підтверджується податковою вимогою форми «Ф» за №143213-55 від 25.09.2019 року (а.с.8), довідкою про суму податкового боргу від 17.01.2020 року (а.с.6), обліковою карткою платника податку (а.с.9-14), податковими повідомленнями- рішеннями від 23.05.2019 року №№0011711306, 0011701306.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 612 575,80 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Пунктом 87.11 статті 87 Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 612 575,80 грн., є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в розмірі 612 575(шістсот дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн.80коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.
відповідач:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Скільський І.І.