ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"04" вересня 2020 р. Справа № 300/836/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративний суду Микитюк Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 15.04.2020 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 05.03.2019. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
26.08.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 виплату пенсії обчисленої з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати з 01.01.2018 пенсію у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши і оцінивши подані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
У відповідності з рішенням суду по даній справі, вирішуючи питання про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 виплату пенсії позивачу обчисленої з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплачувати з 01.01.2018 пенсію позивачу у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення, судом не прийнято рішення з цього питання.
Таким чином слід ухвалити додаткове судове рішення щодо вирішення позовної вимоги про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 виплату пенсії позивачу обчисленої з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплачувати з 01.01.2018 пенсію у розмірі, який обчислено з 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення.
Згідно із протоколом за пенсійною справою ХД-16106 від 31.12.2017 (а.с.18), пенсія позивача обраховувалась в основному розмірі 90% грошового забезпечення, яке включало такі складові :
- посадовий оклад - 1 120,00 грн;
- оклад за військове звання - 125,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 498,00 грн;
- надбавка за кваліфікацію - 134,40 грн;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 10% - 112,00 грн;
- надбавка за особливо важливі завдання 50% - 871,50 грн;
- ноус наземн. авіа. спеціалістів за безпеку польотів - 392,00 грн;
- премія 10% - 112,00 грн.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови №103 застосовано максимальний розмір грошового забезпечення, який становить 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області обґрунтовує необхідністю застосування основного розміру пенсії у відсотках від грошового забезпечення, встановленого законодавством на момент проведення чергового перерахунку пенсії, що в даному випадку становить 70% сум грошового забезпечення, як це передбачено частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд не погоджується з такими доводами відповідача і, відповідно, обґрунтуванням правомірності своїх дій, з огляду на такі обставини.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , позивачу починаючи з 01.01.1999 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 85% сум грошового забезпечення (а.с.13).
Абзацом 5 статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено розміри пенсій за вислугу років що підлягають призначенню (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), встановлено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.
Надалі, до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ внесено зміни, на підставі Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 №51-IV та "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI: цифру "85" замінено цифрою "90", та "90" замінено цифрою "80". На підставі Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII цифри "80" замінено цифрами "70".
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що застосування до перерахунку пенсії позивача 70% цього показника є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України
Порядок перерахунку призначених пенсій особам, звільненим з військової служби урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Така позиція суду відповідає висновкам Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у рішенні від 04.02.2019 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 в зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18 та №11-198заі19).
Враховуючи наведені обставини та висновки суду, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до Постанови №103, протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення, що становить 70% відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії виходячи із 90-відсоткового розміру грошового забезпечення, яке визначено на момент призначення пенсії, позовну вимогу ОСОБА_1 в цій частині суд вважає підставною, належним чином мотивованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окремо, стосовно наявності підстав для виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення, починаючи з 01.01.2018, суд зазначає таке.
Як підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, починаючи з 1 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача, у відповідності до пункту 2 Постанови №103 здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по - 75 відсотків та з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
У рішенні, ухваленому 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19 Верховний Суд вказав, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними.
Суд також зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 1 Постанови №103 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
На підставі приписів статті 63 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови №103. При цьому, як уже зазначалось судом, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №45.
Так, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, пункт 1 Постанови №103 скасував. Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №103) ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року. Постанова №103 в частині внесення змін до Постанови №704 та, власне, Постанова №704 є чинними.
Отже, в цій частині Верховний Суд підсумував, що з набранням чинності Постановою №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
В той же час, у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
З огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 у позовній заяві про наявність підстав для виплати йому 100% суми підвищення починаючи саме з 01.01.2018, а не з 05.03.2019 є помилковими.
При цьому, враховуючи, що на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 Постанова №103 була чинною та не скасованою, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати позивачу 50% та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 до 05.03.2019 не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за даний період проведено на виконання чинної в той час Постанови №103.
Окрім цього, у відзиві на позов представник відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (надалі, також - Постанова №804), та №1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (надалі, також - Постанова №1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Однак суд вказує на те, що зі змісту положень Постанов №№804, 1088 вбачається, що ними, як і пунктами 1 та 2 Постанови №103 обмежено складові грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія та обмежено розмір перерахованої пенсії, що підлягає виплаті.
Суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не відповідають вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки змінюють умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, що можливо виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В даному випадку слід вказати, що частиною 3 статті 7 КАС України передбачено у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Також, суд стверджує, що вказані вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, на переконання суду, застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 та №1088 від 24.12.2019, якими встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи №826/3858/18 буде несумісним з принципом верховенства права.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії” (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” (заява № 17371/90) від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 по справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” (заява № 43331/12) від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії”, заява №33202/96, “Онер'їлдіз проти Туреччини”, заява №48939/99, “Москаль проти Польщі”, заява №10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, беручи до уваги висновки суду щодо наявності підстав для обчислення пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та здійснення виплати перерахованої на підставі Постанови №103 пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення, що становить 3 440,28 грн, починаючи з 05.03.2019, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, починаючи з 01.01.2018, здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії із застосуванням 90% грошового забезпечення та провести ОСОБА_1 починаючи з 05.03.2019 виплату 100% підвищення пенсії, визначеного внаслідок проведеного на підставі Постанови №103 перерахунку.
Підсумовуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У додатковому судовому рішенні питання про розподіл судових витрат не вирішувалось, оскільки таке вирішено у рішенні від 14.08.2020 року.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/836/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року виплату пенсії обчисленої з 90 відсотків грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити, починаючи з 01 січня 2018 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії, що становить 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням уже виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити, починаючи з 05 березня 2019 року виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 із врахуванням 100% підвищення до пенсії, визначеного внаслідок проведеного з 01.01.2018 перерахунку на підставі Постанови №103 однією сумою, з врахуванням раніше проведених платежів.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;
відповідач: Івано-Франківський обласний військовий комісаріат адреса: вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026, код ЄДРПОУ - 07742609.
Суддя: Микитюк Р.В.
Додаткове рішення складено в повному обсязі 04.09.2020.