ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2020 р. справа № 300/1174/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, з урахуванням уточнення позовних вимог, в сумі 272659,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 , позивачем встановлено факт отримання відповідачем в 2016 році доходу у вигляді додаткового блага в сумі 1117907,02 грн., в результаті чого контролюючим органом донараховано: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 201223,26 грн., штрафних санкцій в розмірі 50305,81 грн., штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. з податку на доходи, що сплачується за результатом річного декларування; військового збору в розмірі 16768,60 грн. та штрафних санкцій 4192,15 грн., які відповідачем добровільно не сплачені.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження 19.02.2019 вручена відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві 11.06.2020 та за адресою державної реєстрації місця проживання 22.07.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.43-47).
Суд зазначає, що розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, було доповнено пунктом 3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання відзиву. Поважності причин ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідач не повідомив. Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву, відповідач не звертався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №1248 від 06.08.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (а.с.7).
За результатом вказаної перевірки представниками позивача складено акт №59/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 27.09.2019 (а.с.9-16), згідно висновків якого встановлено такі порушення:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації за 2016 рік;
- підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 201223,26 грн.;
- пункту 1.2, підпункту 1.6, пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору в розмірі 16768,60 грн.
У зв'язку із виявленими порушеннями податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки №59/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 27.09.2019, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001603306 від 16.10.2019, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 251529,07 грн., в тому числі: основне зобов'язання в розмірі 201223,26 грн.; штрафні санкції в сумі 50305,81 грн. (а.с.18);
- №0001613306 від 16.10.2019, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування (а.с.19);
- №0001623306 від 16.10.2019, яким нараховано грошове зобов'язання з військового збору в розмірі 20960,75 грн., в тому числі: основне зобов'язання в розмірі 16768,60 грн.; штрафні санкції в сумі 4192,15 грн. (а.с.20).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу та вручені 18.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.17).
Керуючись пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №152266-54 від 20.11.2019, яка вручена 28.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.22, 23).
Сума заборгованості відповідача залишилась непогашеною. Так, відповідно до довідки про борг від 05.02.2020 за ОСОБА_1 рахується борг: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 251699,07 грн., в тому числі 201223,26 грн. основного зобов'язання та 50475,81 грн. штрафних санкцій; з військового збору в сумі 20960,75 грн., в тому числі 16768,60 грн. основного зобов'язання та 4192,15 грн. штрафних санкцій. Загальна сума боргу відповідача становить 272659,82 грн. (а.с.5).
Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в сумі 272659,82 грн. в дохід бюджету.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком.
Пунктом 37.2 Податкового кодексу України передбачено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно акту перевірки №59/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 27.09.2019 контролюючим органом встановлено, що відповідач у 2016 році отримав дохід у вигляді додаткового блага в сумі 1117907,02 грн. З метою підтвердження даної інформації позивач звернувся до АТ "Креді Агріколь Банк" із запитом №1535/10/09-13-02-19 від 17.04.2019.
Згідно отриманої відповіді №7020/10/14 від 21.05.2019 АТ "Креді Агріколь Банк" підтвердило, що доходи нараховано у ф.1-ДФ за ознакою доходу "126" у вигляді додаткового блага по фізичній особі анульовано кредитором в сумі 1117907,02 грн. (а.с.13, 29-33).
Таким чином, АТ "Креді Агріколь Банк" здійснено прощення відповідачу боргу на загальну суму 1117907,02 грн. за самостійним рішенням та укладено відповідний договір про таке прощення боргу.
Громадянином ОСОБА_1 на час перевірки декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік не подано, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманих в 2016 році доходів не сплачено.
Згідно з підпунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 отримано дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 1117907,02 грн. від АТ "Креді Агріколь Банк", який підлягав оподаткуванню за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а отже відповідач зобов'язаний був сплатити 201223,26 грн. відповідно податку на доходи фізичних осіб.
У відповідності до пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відтак, з огляду на вищенаведені приписи, сума прощеної (анульованої) кредитної заборгованості позивача підлягає оподаткуванню військовим збором.
Однак вищенаведений податковий борг відповідачем несплачений.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 272659,82 грн., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 201223,26 грн., штрафні санкції в розмірі 50305,81 грн., штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. з податку на доходи, що сплачується за результатом річного декларування; військовий збір в розмірі 16768,60 грн. та штрафні санкції 4192,15 грн., утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується актом перевірки, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, розрахунком штрафних санкцій, витягом з облікової картки платника податку, довідкою про борг за платежами (а.с.5-27).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 272659,82 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 272659,82 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 272659,82 грн. з ОСОБА_1 , є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 272659,82 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 272659 (двісті сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 82 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.