Справа № 686/17378/20
Провадження № 2/686/4016/20
(заочне)
27 серпня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу №686/17378/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивачі звернулась в суд з позовною заявою про визнання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 . В підтвердження позовних вимог пояснюють, що вони є власниками зазначеного будинку в рівних частках, відповідачі прописані за даною адресою, однак не проживають у будинку понад п'ять років. Позивачі несуть неправомірні витрати за комунальні послуги за відповідачів, що створює їм перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю.
Представник позивачів подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, позов підтримує і просить його задоволити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі прописані в будинку АДРЕСА_1 та не проживають там протягом п'яти років. Це підтверджується довідкою, виданою Лісовогринівецькою сільською Радою, яка наявна в матеріалах справи.
Позивачі придбали зазначений будинок 26.07.2019 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками зазначеного будинку в рівних частках. Реєстрація ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 створює їм перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю, потребує додаткових витрат на комунальні послуги.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічної позиції дотримується ВС/КЦС у справі №638/13030/13-ц від 25.07.2018 року.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю між позивачами та відповідачами родинних, сімейних чи будь-яких інших відносин, які надають їм право проживати та бути зареєстрованими в зазначеному будинку, суд вважає, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
За таких обстави по справі суд, вважає, що позов є обгрунтований і такий, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 263; 264; 265, 280 ЦПК України, ст. 317, 319, 383, 391 ЦК України, суд,
Позовну заяву задоволити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту рішення суду 04.09.2020 року.
Суддя