Справа № 675/1591/20
Провадження № 3/675/593/2020
04 вересня 2020 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2020 року серії АПР18 № 478490 зазначено, що 18 серпня 2020 року о 16 год. 12 хв. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , не забезпечив належних умов дотримання карантину продавцем ОСОБА_2 , яка перебувала у магазині без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме: без захисної маски, що закриває ніс та рот, чим допустив порушення вимог пп. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмову заяву про слухання даної справи за його відсутності, в якій вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнає та просить провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 44-3 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Відтак, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З'ясувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Виходячи з змісту вказаної норми, диспозиція ст. 44-3 КУпАП є банкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно посилатись до конкретних правил і норм, які регулюють відносини щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Так, згідно з ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до пп. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Вищезазначена норма не передбачає покладення на власника магазину обов'язку забезпечувати контроль за найманими працівниками щодо дотримання правил карантину, а тим паче відповідальності за роботу найманого працівника без маски.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Відповідно до положень ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2020 року серії АПР18 № 478490 зазначено про те, що 18 серпня 2020 року о 16 год. 12 хв. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , не забезпечив належним умов дотримання карантину продавцем ОСОБА_2 , яка перебувала у магазині без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а саме: без захисної маски, що закриває ніс та рот, чим допустив порушення вимог пп. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Тобто протокол про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2020 року серії АПР18 № 478490 складений на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , який не є суб'єктом даного правопорушення у розумінні ст. 44-3 КУпАП.
А тому суд не вбачає в діянні ОСОБА_1 порушень вимог пп. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати п. 1 ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Столковський