61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
03.09.2020 Справа № 905/752/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Юрлагіній В.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арм-Дніпро”, м.Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська”, Донецька обл., с.Сергіївка
про стягнення 234642,17грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПРАВИ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арм-Дніпро», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», Донецька обл., с.Сергіївка, про стягнення 235883,18грн, з яких: сума заборгованості у розмірі 223586,30грн, інфляційні збитки у розмірі 5589,30грн, 3% річних у сумі 6707,58грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виник обов'язок по сплаті суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача борг, 3% річних та інфляційні збитки.
Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Арм-Дніпро», м.Дніпро до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», Донецька обл., с.Сергіївка про стягнення 235883,18грн, - залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Арм-Дніпро», м.Дніпро строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом: надання суду доказів (опису вкладення) направлення копії позовної заяви відповідачу; завірити належним чином документи, що додані до позовної заяви та надати їх суду.
13.05.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арм-Дніпро», м.Дніпро надійшов супровідний лист разом з доказами (опису вкладення) направлення копії позовної заяви відповідачу та завірені належним чином документи, що додані до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.05.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/752/20; справу №905/752/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
13.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 11.06.2020 про відкладення розгляду справи, у якому останній просить відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 16.06.2020 задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 07.07.2020 о 12:30год.
03.07.2020 електронною поштою та через канцелярію до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату; про дату та час наступного підготовчого засідання повідомити у спосіб, передбачений законодавством України.
06.07.2020 на електронну адресу до суду надійшло клопотання представника позивача про закриття підготовчого провадження у справі, в якому останній просить прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 02.07.2020; закрити підготовче провадження у справі №905/752/20 без участі представника позивача у підготовчому засіданні, призначеному на 07.07.2020 о 12:30. Документ не скріплений Електронним кваліфікованим підписом.
06.07.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», Донецька обл., с.Сергіївка суму заборгованості в розмірі 223 586,30 грн, інфляційних збитків в розмірі 3778,60 грн, суму 3% річних в розмірі 7277,27 грн та суму судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо).
Представник позивача просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та одночасно збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних.
Суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення (збільшення) розміру позовних вимог, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/752/20 на 30 (тридцять) днів, задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 11.08.2020 о 10:30 год. Ухвалою суду від 11.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/752/20, призначено розгляд справи по суті на 03.09.2020 об 11:30 год.
02.09.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для примирення. Клопотання кваліфікованим електронним підписом не скріплено.
Положеннями ст.7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.
Однак, поданий відповідачем документ не підписаний електронним цифровим підписом уповноваженої особи, тому останній не може вважатися оригіналом електронного документа.
З надісланого на електронну адресу суду документу не вбачається можливості ідентифікувати підписувача, оскільки він надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним кваліфікованим підписом, на підставі зазначеного, суд не приймає до розгляду клопотання відповідача.
У судове засідання 03.09.2020 представник позивача не з'явився; про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.
У судове засідання 03.09.2020 представник відповідача не з'явився; про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу. Про поважність причин неявки суд не повідомлено, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надані.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Виходячи з того, що відповідач обізнаний з фактом відкриття провадження у даній справі, про що свідчать поштові повідомлення, приймаючи до уваги, що суд неодноразово за клопотанням відповідача відкладав підготовче засідання, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, господарський суд встановив наступне.
10.07.2017 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арм-Дніпро” (продавець) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №95офк (договір), за умовами якого, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов договору продукцію виробничо-технічного призначення (товар). Номенклатура, країна виробника, кількість, ціна, строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).
Умови поставки товару, пункт навантаження і розвантаження товару, найменування вантажоотримувача та вантажовідправника, узгоджуються сторонами в додаткових угодах поставки. Вантажовідправником є продавець, якщо інше не обумовлено у додаткових угодах. Вантажоотримувачем товару є покупець, якщо інше не обумовленого у додаткових угодах (3.1 договору).
Приймання товару здійснюється згідно з умовами договору, товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю. При поставці автомобільним транспортом - відповідно до даних товарно-транспортної накладної та видаткової накладної, які підписуються продавцем та уповноваженим представником покупця (п.3.2, п.п.3.2.1 договору).
Покупець здійснює оплату товару у формі передоплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату, якщо інше не обумовленого сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору. Датою оплати товару вважається дати списання грошових коштів з рахунку покупця (п.4.1. договору).
Відповідно до п.7.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018. Будь-які зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони викладені у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін.
Додатковою угодою №11 від 11.03.2019 до договору сторонами продовжено строк дії договору купівлі-продажу №95ОФК від 10.07.2017 до 31.12.2019.
Додатковими угодами №1 від 08.09.2017, №3 від 21.05.2018, №4 від 21.05.2018, №5 від 21.05.2018, №6 від 21.05.2018, №7 від 23.05.2018, №8 від 29.05.2018, №10 від 31.05.2018 сторони узгодили всі умови щодо поставки товару, ціни, номенклатури, оплати товару та інше.
Позивач звернувся з позовом до суду у зв'язку з порушенням відповідачем умов Додаткової угоди № 10 від 31.05.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2018 сторонами було укладено Додаткову угоду №10, згідно з умовами якої позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та сплатити на умовах договору 2017-2018 років випуску Товар:
- «Затвор дисковий КG 2366В, Ру 10 Ду 80 (корпус чавун, диск нержавіючої сталі, між фланцеве ущільнення NBR, привід FO5 кл.гером А) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 10 шт, загальною вартістю 101461,00грн, без ПДВ;
- «Відбійна засувка Серії КG2 2266В DN 200 (з рукояттю) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 6 шт, загальною вартістю 180 400,80грн, без ПДВ;
- «Сідельне кільце (Відбійна засувка Серії KG2 DN 200) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 3 шт, загальною вартістю 35 762,70грн, без ПДВ;
- «Засувка дискова КG2 2366В, Ру10 Ду50 (корпус чавун, диск нержавіючої сталі, між фланцеве ущільнення NBR, привід FO5 кл.гером А), виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 5 шт, загальною вартістю 52 581,50грн, без ПДВ;
- «Відбійна засувка Серії КG2 2266В DN 150 (з рукояттю) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 10 шт, загальною вартістю 193 382,00грн без ПДВ, а всього на загальну суму 676 305,60 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №10 від 31.05.2018 покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 30% від вартості товару перерахувати у формі передоплату на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату, 70% від вартості товару перерахувати після отримання покупцем повідомлення про готовність Товару до відвантаження на підставі виставленого рахунку на передоплату. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.
Кінцевим строком повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження - 80 днів з дати 30% передоплати.
На виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем було повідомлено відповідача про готовність Товару до відвантаження за Додатковою угодою № 10. В докази чого позивачем надано в матеріали справи копію листа № 0820 від 20.08.2018 та довідку ДП «Укрпошта» від 29.10.2018 за № 39-Ю-01- 34728(2588) про надсилання та вручення листа.
13.11.2018 сторонами було узгоджено «Доповнення до договору купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017», згідно умов якого в п.1 Додаткової угоди №10 від 31.05.2018 фактично корегувалася вартість товару, яка складається з:
- «Затвор дисковий КG 2366В, Ру 10 Ду 80 (корпус чавун, диск нержавіючої сталі, між фланцеве ущільнення NBR, привід FO5 кл.гером А) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 10 шт, загальною вартістю 96387,95грн, без ПДВ;
- «Відбійна засувка Серії КG2 2266В DN 200 (з рукояттю) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 6 шт, загальною вартістю 171380,76грн, без ПДВ;
- «Сідельне кільце (Відбійна засувка Серії KG2 DN 200) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 3 шт, загальною вартістю 33974,57грн, без ПДВ;
- «Засувка дискова КG2 2366В, Ру10 Ду50 (корпус чавун, диск нержавіючої сталі, між фланцеве ущільнення NBR, привід FO5 кл.гером А), виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 5 шт, загальною вартістю 36807,05грн, без ПДВ;
- «Відбійна засувка Серії КG2 2266В DN 150 (з рукояттю) виробництва «GЕFА» Німеччина» в кількості 10 шт, загальною вартістю 183712,90грн без ПДВ, в загальній сумі склала 626715,87грн з ПДВ.
Пункт 2 Додаткової угоди № 10 сторони виклали в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 30% від вартості товару перерахувати у формі передоплату на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату, 70% від вартості Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 20-ти банківських днів з дати його поставки на підставі виставленого продавцем рахунку на оплату».
Згідно з п.3 Доповнень до вказаної угоди, товар постачається автомобільним транспортом на умовах СРТ, склад експедитора ТОВ «Нова пошта», м.Покровськ в редакції (Інкотермс 2010 року) до 30.11.2018. Датою поставки товару вважається відмітка про його отримання, вказана в експрес-накладній.
Так, 16.11.2018 на виконання умов договору та Додаткової угоди №10 від 31.05.2018 до договору постачальник здійснив поставку покупцю товару відповідно рахунку-фактури №СФ-0000038 від 16.11.2018, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000012 від 16.11.2018 та копією експрес-накладної № 59998071276233 ТОВ «Нова пошта».
Видаткова накладна № РН-0000012 від 16.11.2018 підписана позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.
Таким чином, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність обставин фактичного постачання товару на суму 626715,87грн відповідно до видаткової накладної №РН-0000012 від 16.11.2018 за договором №95офк від 10.07.2017.
11.03.2019 сторонами узгоджено Додаткову угоду № 11 до договору. У пункті 2 вказаної угоди зазначено, що покупець не має претензій до продавця відносно умов поставки товару за Додатковою угодою №10 від 31.05.2018 до договору. Також сторони пункт 2 Додаткової угоди №10 від 31.05.2018 виклали в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 30% від вартості товару перерахувати у формі передоплату на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату; 70% від вартості Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 30.05.2019 на підставі виставленого продавцем рахунку на оплату».
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи за Додатковою угодою №10 від 31.05.2018 (з урахуванням Додаткової угоди №11 від 11.08.2019) було поставлено товар на загальну суму 626715,87грн. Відповідачем в якості передоплати сплачено 202891,68грн.
В матеріалах справи міститься Заключна виписка за період 21.05.2019 по 21.05.2019 АТ КБ «Приватбанк», з якої вбачається, що 21.05.2019 ТОВ “Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” сплачено 200237,89грн за товар відповідно Додаткової угоди №10.
Отже, остаточна сума основної заборгованості складає: (626715,87грн-202891,68грн)- 200237,89грн = 223 586,30грн.
Позивач направив відповідачу претензію №01/03.04.2020, в якій просив відповідача сплатити суму заборгованості перед ТОВ «ТД «Арм-Дніпро» у розмірі 223586,30грн. Претензія була направлена відповідачу поштою 03.04.2020, про що свідчить опис вкладення до цінного листа ПАТ «Укрпошта». Дана претензія залишилась без задоволення.
З огляду на вищевикладене, позивач звернувся з позовом до суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 223586,30грн, інфляційні збитки у розмірі 3778,60грн, 3% річних у сумі 7277,27грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст договору купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
11.03.2019 сторонами узгоджено додаткову угоду № 11 до Договору, в якій сторони пункт 2 Додаткової угоди №10 від 31.05.2018 виклали в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 30% від вартості товару перерахувати у формі передоплату на підставі виставленого продавцем рахунку на передоплату; 70% від вартості Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 30.05.2019 на підставі виставленого продавцем рахунку на оплату».
У пункті 2 вказаної угоди також зазначено, що покупець не має претензій до продавця відносно умов поставки товару за Додатковою угодою №10 від 31.05.2018 до договору.
Рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку у відповідача не звільняє його від обов'язку оплатити збитки понесені позивачем. При цьому, суд зазначає, що у Додатковій угоді №11 від 11.03.2019 до договору купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017 вказані банківські реквізити позивача, а у видатковій накладній №РН-0000012 від 16.11.2018 вказана сума, яка підлягає оплаті.
Як встановлено судом, видаткова накладна №РН-0000012 від 16.11.2018 підписана сторонами договору без будь-яких заперечень, з чого слідує, що за змістом п.2 Додаткової угоди №11 від 31.05.2018, строк оплати за поставку товару відповідно до вказаної видаткової накладної є таким, що настав.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, належних і допустимих доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором купівлі-продажу №95офк від 10.07.2017 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арм-Дніпро”, м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», Донецька обл., с.Сергіївка в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 223586,30грн.
Також, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати за поставлений товар, позивачем нараховано (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до стягнення інфляційних збитків в розмірі 3778,60грн, суму 3% річних в розмірі 7277,27грн.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та встановив, що він є арифметично не вірним, з огляду на що суд задовольняє частково вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7268,14грн за період з 01.06.2019 по 30.06.2020.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що він є більшим ніж заявлено позивачем. Приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3778,60грн за період з червня 2019 року по травень 2020 року.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арм-Дніпро”, м.Дніпро до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська”, Донецька обл., с.Сергіївка про стягнення 234642,17грн, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” (85333, Донецька обл., с.Сергіївка, пров.Верхній, б.44, код ЄДРПОУ 36975983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арм-Дніпро” (49000, м.Дніпро, вул.Казакова, 2Д, оф.408, код ЄДРПОУ 40831713) борг у розмірі 223586,30грн, інфляційні збитки в розмірі 3778,60грн, 3% річних в розмірі 7268,14грн, а також судовий збір в сумі 3519,50грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2020.
Суддя Г.Є. Курило