вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2746/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача: Невструєв Л.Б.;
від відповідача: Варданян Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (м. Київ)
до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 у загальному розмірі 374 010 грн. 91 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" (далі - відповідач) заборгованість за договором на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 у загальному розмірі 374 010 грн. 09 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 352 744 грн. 09 коп. - основний борг;
- 13 565 грн. 09 коп. - пеня;
- 5 584 грн. 69 коп. - інфляційні втрати;
- 2 117 грн. 04 коп. - 3% річних.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 610 грн. 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем в період з січня по лютий 2020 року газу та, відповідно, наявністю боргу у сумі 352 744 грн. 09 коп. За прострочення виконання зобов'язання з оплати, на підставі пункту 6.2.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.03.2020 по 13.05.2020 в сумі 13 565 грн. 09 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня по квітень 2020 року у сумі 5 584 грн. 69 коп. та 3% річних за період прострочення з 01.03.2020 по 13.05.2020 у сумі 2 117 грн. 04 коп.
Ухвалою суду від 27.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №23252/20 від 29.05.2020), яке в подальшому надійшло в оригіналі (вх. суду 26563/20 від 16.06.2020), в якому він просив суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на наступне:
- у відповідності до актів приймання-передачі газу наданих позивачем за 2019 рік та платіжних доручень за 2019 рік заборгованість у відповідача відсутня, тобто здійснено повний розрахунок за договором № 01/19 від 02.01.2019;
- таким чином, у відповідача відсутня заборгованість за договором № 01/19 від 02.01.2019, на який позивач посилається як на підставу стягнення заборгованості у загальному розмірі 374 744 грн. 09 коп.;
- відповідачем було проведено конкурс на державну закупівлю газу для потреб закладу та, відповідно, укладено договір на постачання природного газу на 2020 рік з його переможцем - ТОВ "Екотехінвест";
- безпідставне стягнення заявленої позивачем заборгованості призведе до суттєвих втрат закладом бюджетних коштів, які виділяються на охорону здоров'я;
- отже, справа не може вважатися незначної складності та не підлягає розгляду в спрощений спосіб, оскільки зобов'язання за договором на постачання природного газу від 02.01.2019 № 01/19 виконані відповідачем у повному обсязі;
- крім того, позивач в порушення вимог процесуального законодавства допустив зловживання процесуальними правами, позбавивши відповідача можливості ознайомитись з позовною заявою.
Ухвалою суду від 01.06.2020 здійснено перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 25.06.2020.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 26564/20 від 16.06.2020), у якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне:
- у відповідності до актів приймання-передачі газу за 2019 рік та платіжних доручень за 2019 рік заборгованість відповідача відсутня, тобто здійснено повний розрахунок за спірним договором;
- на підтвердження відсутності договірних відносин також надано суду звіт про результати проведення закупівлі від 30.01.2020, у відповідності до якого було проведено конкурс на державну закупівлю газу для потреб закладу на 2020 рік та, відповідно, укладено договір на постачання природного газу з його переможцем - ТОВ "Екотехноінвест";
- позивачем було направлено в порядку статті 222 Господарського кодексу України претензію на адресу відповідача на загальну суму 341 592 грн. 90 коп. з вимогами оплатити заборгованість за договором за січень 2020 року та підписати в дводенний строк акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2020 та від 29.02.2020;
- позивачем не було надано розрахунок суми претензій, доказів, що підтверджують зазначені в претензії обставини, не проведено звірки взаємних розрахунків для забезпечення досудового врегулювання спору, а лише направлено в якості доказів 2 примірника актів приймання-передачі природного газу, які підписані із сторони позивача;
- надані позивачем акти приймання-передачі прииродного газу містять недостовірну інформацію, оскільки період, який зазначено в актах не відповідає періоду, на який укладено договір (на який йде посилання в актах) і відсутній підпис відповідача, який би підтверджував участь відповідача в господарській операції;
- кількість поставленого споживачу природного газу, у відповідності до пункту 2.14 додаткової угоди № 1 до договору визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку та підтверджується газорозподільною організацією шляхом підписання з газотранспортною організацією технічного акту щодо протранспортованого об'єму природного газу;
- належними доказами по справі, що підтверджує позицію відповідача є договір, який закінчився і по якому здійснено розрахунок в повному обсязі та платіжні доручення, які підтверджують виконання зобов'язання по договору.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 27629/20 від 23.06.2020), у якому він просив суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит № б/н від 02.06.2020 та відповідь на адвокатський запит ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", та зазначив, що з метою підтвердження позовних вимог представником позивача 02.06.2020 був направлений адвокатський запит до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо строку та об'єму споживання природного газу; у відповіді на адвокатський запит ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повністю підтвердило факт споживання відповідачем природного газу у січні та лютому 2020 року в зазначених позивачем обсягах та проведення алокації на баланс позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив через систему "Електронний суд", яка в подальшому надійшла в оригіналі (вх. суду № 28840/20 від 30.06.2020), в якій він просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на наступне:
- відповідно до пункту 17 розділу ІІ Правил постачання природного газу за відсутності у споживача діючого постачальника у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт;
- крім того, відповідно до пункту 20 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках відсутності споживача у розрахунковому періоді в реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГРМ та/або відсутності укладеного договору постачання природного газу;
- відповідач не припинив споживати природний газ у спірному періоді. Споживання відповідачем природного газу у спірному періоді підтверджується в тому числі й інформацією, наданою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", викладеною у відповіді на адвокатський запит;
- відповідач своїми діями визнав факт існування між сторонами договірних відносин;
- в протилежному випадку, у разі відсутності між сторонами договірних відносин, весь спожитий природний газ повинен бути визнаний таким, що відібраний відповідачем незаконно, без належних на те правових підстав, або просто вкрадений у позивача;
- згідно з інформацією електронного майданчику публічних закупівель Prozorro відповідачем було укладено новий договір на постачання природного газу в 2020 році з ТОВ "Екотехноінвест"; вказаний договір було укладено 30.01.2020;
- за даними інформаційної платформи SAP ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" запит на зміну постачальнику надійшов до позивача 30.01.2020. При цьому, вказаний запит був задоволений позивачем 31.01.2020. У зв'язку з технологічними особливостями інформаційної платформи зміна постачальника для відповідача відбулась 02.02.2020;
- таким чином, у спірному періоді позивач був єдиними постачальником природного газу на об'єкти відповідача;
- правилами передбачено можливість встановлення фактично спожитого обсягу природного газу тим чи іншим споживачем за допомогою даних з Інформаційної платформи SAP ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
- саме тому, для обґрунтування позовних вимог позивач надав суду скріншоти про фактичне споживання відповідачем обсягів природного газу в спірний період та під час перебування відповідача в Реєстрі постачальника позивача;
- крім того, з метою підтвердження позовних вимог представником позивача 02.06.2020 був направлений адвокатський запит до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо строку та об'єму споживання природного газу відповідачем;
- у відповіді на адвокатський запит ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повністю підтвердило факт споживання відповідачем природного газу у січні та лютому 2020 року в зазначених позивачем обсягах та проведення алокації на баланс позивача.
У підготовче засідання 25.06.2020 з'явився представник відповідача. Представник позивача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать передані та прийняті повноважними особами телефонограми.
Судом зауважено, що станом на 25.06.2020 в матеріалах справи відсутні заперечення на відповідь.
Враховуючи наведені вище обставини та правові норми, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
Так, ухвалою суду від 25.06.2020 підготовче засідання було відкладено на 21.07.2020.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. суду № 30975/20 від 09.07.2020), в яких він просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:
- між позивачем та відповідачем у період січень-лютий 2020 року не було укладено договору на постачання газу, тому об'єм газу спожитий відповідачем у січні-лютому 2020 року є позадоговірними відносинами, що ніяким чином не можуть регулюватися договором;
- відповідач має ЕІС-код - 56ХS0001RDNQOOR та дійсний укладений договір на розподіл природного газу, укладений з Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", а отже є повноцінним учасником ринку природного газу. Відбір природного газу у позадоговірних відносинах ніяким чином не може свідчити про визнання факту існування між позивачем та відповідачем будь-яких договірних взаємовідносин;
- відбір природного газу без наявності договірних відносин породжує тільки небаланс об'єму газу та має бути врегульований між відповідачем та Оператором ГТС, але це питання є предметом іншого судового спору, та не має значення для даної справи;
- з 01.01.2020 у позивача не було правових підстав зазначати на інформаційній платформі себе як постачальника відповідача. Такий дозвіл був передбачений пунктом 2.3 Додаткової угоди № 1 до договору на постачання природного газу № 01/19, так відповідно до пункту 2.3. підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи відповідно до вимог кодексу ГТС;
- відповідно до пункту 3 розділу 1 Правил постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;
- отже, оскільки договірні відносини щодо постачання природного газу між позивачем та відповідачем закінчилися 31.12.2019, позивач в порушення пункту 3 розділу 1 Правил, не маючи відповідного дозволу від відповідача, зазначив себе як постачальника відповідача на відповідні періоди січня-лютого 2020 року, та провів алокацію об'ємів газу на відповідача, без наявності достатніх на те правових підстав. Оператор ГТС не має перевіряти чи є в наявності укладений договір між позивачем та відповідачем;
- такі дії позивача є односторонніми, тому така поведінка позивача не може свідчити про наявність будь-яких договірних відносин між сторонами;
- що стосується посилання позивача на розділ IV Правил, щодо порядку зміни постачальника природного газу споживачами, то відповідач звернув увагу суду, що процедура описана у вищезазначеному розділі Правил стосується періоду зміни постачальника послуг в рамках укладених договорів (строків дії договорів на постачання природного газу) та не стосується позадоговірних відносин;
- позивач, звертаючись с позовом про стягнення заборгованості за період січень-лютий 2020 року, не має правових підстав посилатись на умови договору постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019;
- усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками;
- якщо позивач мав намір поставляти відповідачу газ у період січень-лютий 2020 року, він мав відправити на адресу відповідача відповідну додаткову угоду, але будь-яких пропозицій з цього приводу відповідач не отримував;
- відповідач вчасно провів тендер та вже 20.12.2019 було оприлюднено переможця тендеру - іншу особу. Однак, позивач подав скаргу на результати тендеру в останню мить - 30.12.2019 о 22:21;
- пункт 11.2 договору постачання природного газу № 01/19 працює лише в тому випадку, коли постачальник не змінюється, але в даному випадку тендер виграла інша компанія - ТОВ "Екотехноінвест", тому не було можливості скористатись правом, передбаченим пунктом 11.2 договору.
У підготовче засідання 21.07.2020 з'явився представник відповідача.
Представник позивача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 25.06.2020 позивачу - 08.07.2020 (а.с.158).
У підготовчому засіданні 21.07.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.07.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.08.2020.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 32923/20 від 21.07.2020), в якому він просив долучити до матеріалів справи додаткові докази щодо процедури закупівлі та її оскарження.
У судове засідання 06.08.2020 з'явився представник відповідача.
Представник позивача у вказане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 21.07.2020 позивачу - 27.07.2020 (а.с.208).
З метою надання позивачу можливості прийняти участь у розгляді справи по суту, ухвалою суду від 06.08.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 02.09.2020.
У судове засідання 02.09.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача наполягав по задоволенні позовних вимог з підстав, викладених ним у позовній заяві та інших заявах по суті справи.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені ним у поданих до суду заявах по суті справи та надані відповідачем доказів.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
З приводу строку вирішення даного спору суд вважає за необхідне вказати таке.
Провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду від 27.05.2020; ухвалою суду від 01.06.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.
При цьому, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, строк на вирішення даної справи господарським судом не є порушеним.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 02.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору постачання природного газу, строк дії договору, умови поставки та оплати, факт поставки, загальна вартість поставленого природного газу, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 2 Розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Так, 02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством Кам'янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання природного газу № 01/19 (далі - договір, а с.10-17), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо) (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1. договору).
У пункті 1.2. договору сторони визначили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 260 000 куб.м.
У пункті 1.3. договору сторони погодили плановий обсяг постачання газу по місяцях, а саме:
1 квартал:
- січень - 49 700 куб.м.;
- лютий - 48 500 куб.м.;
- березень - 34 400 куб.м.;
2 квартал:
- квітень - 20 600 куб.м.;
- травень - 8 300 куб.м;
- червень - 8 500 куб.м.;
3 квартал:
- липень - 7 000 куб.м.;
- серпень - 7 000 куб.м.;
- вересень - 7 100 куб.м.;
4 квартал:
- жовтень - 22 700 куб. м.;
- листопад - 38 000 куб. м.;
- грудень - 8 200 куб.м;
Передача газу за договором здійснюється на фізичній(них) точці(ках) виходу з газотранспортної системи оператора ГТС до газорозподільної системи оператора ГРМ. (пункт 1.5. договору).
Згідно з умовами пункту 2.3. договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Згідно з умовами пункту 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
У пункті 3.2. сторони погодили, що ціна газу становить 8875,00 грн. за 1000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами 152, 10 грн. без ПДВ - 1775,00 грн., всього з ПДВ - 10 650,00 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними газопроводами.
Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 3.3. договору).
За змістом пункту 2.9 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період.
На підставі отриманих від споживача даних постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому випадку не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Як зазначає позивач, ним було направлено відповідачу для підписання акти прийому-передачі природного газу за січень-лютий 2020 року, а саме:
- акт прийому-передачі природного газу № УГР0000083 від 31.01.2020, в якому зазначено про постачання у січні 2020 року відповідачу природного газу в обсязі 32,450200 тис.куб.м газу на загальну суму 345 594 грн. 64 коп. (а.с.22);
- акт прийому-передачі природного газу № УГР00000396 від 29.02.2020, в якому зазначено про постачання у лютому 2020 року відповідачу природного газу в обсязі 1,047060 тис.куб.м газу на загальну суму 11 151 грн. 19 коп. (а.с.23).
Однак, докази направлення вказаних актів, що надані позивачем до матеріалів справи, свідчать, що вказані акти у двох екземплярах були направлені відповідачу разом з претензією вих. № 622 від 15.04.2020 (а.с. 26-27), в якій позивач вказав, що відповідачем не було повернуто підписані та скріплені печаткою акти прийому-передачі природного газу №УГР00000083 від 31.01.2020 та № УГР00000396 від 29.02.2020, у зв'язку з чим він повторно надсилає вказані акти та вимагає:
- в десятиденний строк оплатити наявну заборгованість в розмірі 341 592 грн. 90 коп. за поставку природного газу в січні 2020 року;
- в дводенний строк підписати та повернути на адресу ТОВ "Укр Газ Ресурс" один примірник акта прийому-передачі природного газу № УГР00000083 від 31.01.2020;
- в дводенний строк підписати та повернути на адресу ТОВ "Укр Газ Ресурс" один примірник акта прийому-передачі природного газу № УГР00000396 від 29.02.2020.
Вказана претензія разом з актами від 31.01.2020 та від 29.02.2020 була направлена на адресу відповідача 16.04.2020, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист та накладною (а.с.28).
Відповідач вказані акти прийому-передачі природного газу № УГР0000083 від 31.01.2020 та № УГР00000396 від 29.02.2020 не підписав; під час розгляду справи судом пояснив, що заперечує проти наявності підстав для складання таких актів в межах договору на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019, оскільки його дія закінчилася 31.12.2019. Вказане і стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
У пункті 11.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з моменту підписання до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Судом враховано, що у відповідності до умов пункту 11.2. договору сторони договору домовились, що у відповідності до частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі природного газу на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Як зазначено у преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За частиною 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Частина 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Аналогічні положення містяться також і у договорі на постачання природного газу №01/19 від 02.01.2019, а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункт 11.4. договору).
В той же час, у пункті 11.7. договору сторони погодили, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
За наведеними вище законодавчими приписами та умовами договору дія договору може продовжуватися, але відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та за дотримання певних умов.
Матеріали справи не містять доказів досягнення згоди між позивачем та відповідачем щодо продовження дії договору на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 з підстав, передбачених у пункті 11.2. договору, а також того, що видатки на придбання такого обсягу природного газу були затверджені у відповідному кошторисі відповідача.
Отже, враховуючи умови пункту 11.1. договору від 02.01.2019 та той факт, що доказів продовження строку дії договору сторонами не надано, цей договір є припиненим з 01.01.2019.
Аналогічні висновки містяться також в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 904/2624/19, в якій споживання природного газу відбулось на початку року та за аналогічних обставин.
Більше того, відсутність наміру продовження договору зі сторони відповідача підтверджується тим, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, розкриття тендерних пропозицій у процедурі закупівлі Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" природного газу на 2020 рік відбулось 19.12.2019 та відповідно до вказаної інформації, переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Екотехноінвест".
Слід також відзначити, що причиною не укладення договору між відповідачем та ТОВ "Екотехноінвест" до початку 2020 року стало саме наявність оскарження процедури закупівлі позивачем (30.12.2019 позивачем подано скаргу до Антимонопольного комітету України), при цьому, вказана скарга в подальшому була визнана необґрунтованою та рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 1313-р/пк-пз від 22.01.2020 було відмовлено ТОВ "Укр Газ Ресурс" у задоволенні скарги (а.с.183-184).
Наступні договірні відносини (на 2020 рік) з поставки природного газу були оформлені відповідачем з ТОВ "Екотехноінвест", шляхом укладення договору на постачання природного газу № 300120 від 30.01.2020 (а.с.141-148).
Тобто в період з 01.01.2020 по 29.01.2020 договір на поставку природного газу не укладався, акти прийому-передачі природного газу № УГР00000083 від 31.01.2020 та №УГР00000396 від 29.02.2020 не підписані зі сторони відповідача, що свідчить про недосягнення згоди щодо ціни на поставлений природний газ.
При цьому, з метою підтвердження обсягу спожитого у спірний період природного газу позивачем було долучено відповідь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо строку та об'єму споживання природного газу відповідачем. Так, у відповіді на адвокатський запит ТОВ "Оператор ГТС України" підтвердило факт споживання відповідачем природного газу у січні та лютому 2020 року в зазначених позивачем обсягах та проведення алокації на баланс позивача (а.с.102-107).
За змістом пункту 20 Правил, споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.
Однак, доказів вчинення відповідачем наведених у пункті 20 Правил дій, матеріали справи не містять.
В той же час, статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Отже, підставами виникнення господарських зобов'язань може бути не тільки договір.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено, що спірні зобов'язання сторін виникли не з підстав договору та матеріали справи не містять доказів досягнення згоди щодо ціни природного газу, який було поставлено відповідачу у період з січня по лютий 2020 року, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 у загальному розмірі 374 010 грн. 91 коп., у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі,
Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 610 грн. 16 коп. покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № 01/19 від 02.01.2019 у загальному розмірі 374 010 грн. 91 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.09.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко