пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 вересня 2020 року Справа № 903/404/20
за позовом Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м.Луцьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Луцький домобудівельний комбінат", м.Луцьк
про стягнення 140 642 грн. 11 коп.
Суддя: Кравчук А.М.
Секретар судового засідання: Легерко В.Б.
Представники:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
у судовому засіданні взяв участь: прокурор відділу Прокуратури Волинської області Лопоха О.С., посвідчення від 12.11.2015 №036297
встановив: 03.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Луцький домобудівельний комбінат" про стягнення 1 177 037грн. 11 коп.
Позовна заява обґрунтована визнанням недійсними та скасуванням рішення Луцької міської ради №31/19 від 27.09.2017, додаткової угоди до договору, що є підставою для сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька.
Ухвалою суду 04.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.07.2020 о 10:30 год. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, прокуратурі, докази чого подати суду; позивачу, прокуратурі - відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, прокуратурі; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу, прокуратурі.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” Господарський процесуальний кодекс України, зокрема розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Прокуратура Волинської області у клопотанні від 23.06.2020 провадження у справі на суму 1 036 395 грн. 00 коп. основного боргу просить закрити у зв'язку з оплатою відповідачем після відкриття провадження у справі. Крім того просить вирішити питання про повернення сплаченого судового збору. Докази оплати не надані.
Господарський суд протокольною ухвалою від 08.07.2020 підготовче засідання відклав.
Ухвалою суду від 08.07.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 05.08.2020 о 10:45 год.
Луцька місцева прокуратура у клопотанні від 13.07.2020 просить долучити до матеріалів справи уточнений текст позовної заяви у зв'язку з допущенням технічних помилок при виготовленні її тексту.
Судом встановлено, що у п. 2 резолютивної частини позовної заяви прокуратурою допущено технічну помилку та пропущено суму боргу, яка підлягає стягненню з відповідача. В той же час сума боргу прописана в тексті позовної заяви.
Луцька місцева прокуратура у клопотанні від 23.07.2020 просить долучити докази оплати основного боргу в сумі 1 036 395 грн. 00 коп.
Ухвалами суду від 05.08.2020 провадження у справі за позовом Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Луцький домобудівельний комбінат" про стягнення 1 177 037грн. 11 коп. в частині основної заборгованості в сумі 1 036 395 грн. 00 коп. закрито. Повернуто Прокуратурі Волинської області з Державного бюджету України судовий збір в сумі 15 545 грн. 93 коп.
Має місце нова ціна позову - 140 642 грн. 11 коп. пені.
Суд протокольною ухвалою від 05.08.2020 підготовче засідання відклав на 19.08.2020 об 11 год. 00 хв.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.
Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв'язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Враховуючи вищевикладене, набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" 17.07.2020, строки пересилання поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про закінчення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Господарський суд протокольною ухвалою від 19.08.2020 підготовче провадження закрив, розгляд справи по суті призначив на 02.09.2020 о 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні прокурор відділу Прокуратури Волинської області позовні вимоги підтримала.
Позивач та відповідач правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №4301038889057. Ухвала суду від 19.08.2020 надіслана на офіційну електронну адресу позивача.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзивів з відповідними вказівками на незгоду відповідачів з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідачів відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора відділу Прокуратури Волинської області, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
25.11.2015 між Луцькою міською радою та ПрАТ "Луцький домобудівельний комбінат" укладено договір №18 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька (а.с. 21-26). Згідно умов договору предметом договору є розрахунок та залучення коштів пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури міста Луцька (п. 1.1). Замовник зобов'язаний внести на відповідний рахунок одержувача кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною даного договору та встановлених строків (графіку), зокрема 1 095 661 грн. 00 коп. до 31.12.2017 (п. 2.4.1). За порушення строків сплати коштів пайової участі замовник будівництва сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 3.3). Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання замовником будівництва зобов'язань, передбачених договором (п. 4.1).
Рішенням Луцької міської ради №31/19 від 27.09.2017 "Про зменшення розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПрАТ "Луцький домобудівельний комбінат" зменшено розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПрАТ "Луцький домобудівельний комбінат" по будівництву житлового комплексу на вул. Конякіна-Гордіюк в м. Луцьку з нарахованої суми згідно договору пайової участі від 25.11.2015 №81 - 5 277 696 грн. 00 коп. до 4 241 301 грн. 00 коп. у зв'язку з проведенням реконструкції парку в районі вул. Конякіна - вул. Гордіюк. (а.с. 20).
Додатковою угодою №1 від 29.09.2017 сторони зменшили суму коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста на 1 036 395 грн. 00 коп. (а.с. 27).
Рішенням Господарського суду Волинської області №903/248/19 від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 29.09.2017 до договору №81 від 25.11.2015 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька, укладену між Луцькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "Луцький домобудівельний комбінат". В позовних вимогах в частині визнання незаконним та скасування рішення Луцької міської ради від 27.09.2017 №31/19 "Про зменшення розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПрАТ "Луцький домобудівельний комбінат" відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 та рішення Господарського суду Волинської області від 06.08.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Луцької міської ради №31/19 від 27.09.2017 "Про зменшення розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПрАТ "Луцький домобудівний комбінат" та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Луцької міської ради №31/19 від 27.09.2017 "Про зменшення розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста ПрАТ "Луцький домобудівний комбінат". В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 та рішення Господарського суду Волинської області від 06.08.2019 у справі №903/248/19 залишено без змін.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати коштів пайової участі в розвитку інфраструктури міста Луцька у визначений договором строк, 31.12.2017, виконав частково на суму 59 266 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.04.2017, 03.10.2017 (а.с. 28-29).
Заборгованість в сумі 1 036 395 грн. 00 коп. оплачена відповідачем 14.06.2020, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 87).
Позивач просить стягнути з відповідача 140 642 грн. 11 коп. пені, нарахованої на прострочену суму заборгованості 1 036 395 грн. 00 коп. за період з 30.10.2019 по 25.05.2020.
Період нарахування пені позивачем здійснюється з 30.10.2019, тобто з дати набрання постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 №903/248/19 законної сили.
Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У розумінні положень статті 230 ГК України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.
За змістом частин 4, 6 статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Верховний Суд у постанові №902/959/19 від 20.08.2020 зазначає, що неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо несвоєчасної оплати орендної плати) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи договорі.
Водночас згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафним санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 у справі №17/034-11 та від 11.12.2012 у справі №10/065-11.
Згідно п. 3.2 договору від 25.11.2015 за порушення строків сплати коштів пайової участі замовник будівництва сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
П. 2.4.1 остаточний строк сплати коштів в сумі 1 095 661 грн. 00 коп. визначений до 31.12.2017.
Згідно з частиною другою статті 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Таким чином нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька можливе з 01.01.2018, тобто з першого дня прострочення, по 30.06.2018, тобто шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача 140 642 грн. 11 коп. пені, нарахованої на прострочену суму заборгованості 1 036 395 грн. 00 коп. за період з 30.10.2019 по 25.05.2020 у зв'язку з пропуском шестимісячного строку нарахування пені від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У зв'язку з відмовою у позові правові підстави відповідно до ст. 129 ГПК України покладення судових витрат на відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У позові Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Луцький домобудівельний комбінат" про стягнення 140 642 грн. 11 коп. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 04.09.2020
Суддя А. М. Кравчук