Справа №278/548/20
2-з/295/77/20
про відмову в забезпеченні позову
02.09.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Стрілецька О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа - Державний реєстратор Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Саннікова Ірина Віталіївна, про визнання права власності, визнання протиправним і скасування рішення та державної реєстрації, -
01.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на комплекс гідротехнічних споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та до набрання чинності рішенням суду у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вказаного комплексу гідротехнічних споруд.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа №278/548/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання за позивачем права власності на комплекс гідротехнічних споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, а саме рішення 25 сесії від 29.08.2018 року Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області «Про прийняття у комунальну власність територіальних громад Вертокиївка, Городище, Іванківці Вертокиївської сільської ради об'єктів нерухомості та приведення у відповідність бухгалтерського обліку об'єктів комунальної власності та їх державної реєстрації», та його скасування; скасування державної реєстрації прав та обтяжень, здійсненої на підставі рішення Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29.08.2018 року державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В.
Мотивуючи заявлені вимоги щодо забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач 26.12.2019 року прийняв незаконне рішення про передачу спірної гідротехнічної споруди у користування ТОВ «Вертокиївка-Хміль», тобто відповідач вчиняє дії, щоб передати спірне майно у користування іншим особам, що у свою чергу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Заявник вважає, що спірний комплекс гідротехнічних споруд на даний час є його приватною власністю, а тому існує ймовірність того, що відповідач може здійснити відчуження спірного майна для ухилення від виконання рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями вказану заяву було передано для розгляду судді Стрілецькій О.В.
Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи згідно з приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
За правилами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №183/5864/17-ц.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в провадженні судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М. перебувають матеріали цивільної справи №278/548/20 за позовом ОСОБА_1 до Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа - Державний реєстратор Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Саннікова Ірина Віталіївна, про визнання права власності, визнання протиправним і скасування рішення та державної реєстрації.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідач Вертокиївська сільська рада Житомирського району Житомирської області вживає заходи щодо відчуження спірного майна, а саме 26.12.2019 року відповідачем прийнято рішення про передачу в оренду ТОВ «Вертокиївна-Хміль» комплексу гідротехнічних споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник вважає, що такі дії відповідача можуть свідчити про наміри здійснити відчуження спірного майна, що на його думку, призведе до утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у даній праві.
До заяви про забезпечення позову відповідачем долучено фотокопію протоколу 33 сесії 7 скликання Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 26.12.2019 року та фотокопію Витягу з рішення 33 сесії 7 скликання від 26. 12 2019 року "Про передачу в оренду гідроспороди".
Водночас, вказані фотокопії не можуть вважатися доказами в розумінні ст.ст. 83, 84 ЦПК України, оскільки вони не засвідчені у встановленому законом порядку.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, відповідачем вчинено дії щодо передачі спірного майна в оренду, однак жодних доказів того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження спірного майна, до заяви про забезпечення позову не надано, як і не надано інших доказів, які підтверджують наявність фактичних обставин, з якими заявник пов'язує потребу в застосуванні заходів забезпечення позову, тобто вчинення відповідачем конкретних дій, направлених на ухилення від виконання рішення суду, яке можливо буде ухвалено у справі.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що спірна гідротехнічна споруда належить йому на праві приватної власності, при цьому будь-яких доказів, які підтверджують його право власності на спірне майно, до заяви про забезпечення позову не додає. Водночас, зі змісту фотокопії з протоколу від 26.12.2019 року, яка надана позивачем, вбачається, що він був присутній на зборах при вирішенні вказаного питання і зазначав, що він є орендарем даної гідроспоруди і бажає повторно укласти договір оренди.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що в заяві про забезпечення позову позивач посилається на незаконність рішення органу місцевого самоврядування про передачу майна в оренду, що є неприпустимим, оскільки дане рішення є чинним і доказів протилежного суду не надано. Застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може призвести до зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, яке не є предметом даного судового розгляду.
Також, варто зазначити, що суд, до провадження якого надійшла заява про забезпечення позову, немає можливості надати оцінку змісту позовних вимог, немає можливості з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, оскільки матеріали самої цивільної справи перебувають в провадженні іншої судді, а отримати їх для вирішення питання про забезпечення позову не вбачається можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявник не довів, що існують обставини, які свідчать про вжиття відповідачем реальних заходів, направлених на передачу у власність спірного майна на користь третіх осіб з метою уникнення виконання рішення суду, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151-153, 258, 260, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Стрілецька