Справа № 754/2015/18
02 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В, перевіривши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 30 червня 2020 року за вх.№21902.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Апелянту надано строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
07 серпня 2020 року позивач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчується 17 серпня 2020 року.
10 серпня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору додано оригінал довідки Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 серпня 2020 року № 3218.
Перевіривши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд має повноваження зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а правом за наявності відповідних обставин.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Так, до клопотання усунення недоліків для підтвердження наявності обставин про звільнення від сплати судового збору апелянтом додано довідку Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 серпня 2020 року № 3218.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що при поданні апеляційної скарги позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилалась на пп. «г» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», який підлягає застосуванню у випадку, якщо позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, однак, відповідних доказів позивачем також не було надано.
Надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 серпня 2020 року № 3218 лише містить інформацію, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Деснянському РУПСЗН та отримує щомісячно в 2019 році компенсацію за надання соціальних послуг інваліду 1 групи.
Проте, надані апелянтом відомості не містять підтвердження інформації про те, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Надані апелянтом відомості також не містять інформації про доходи позивача за весь попередній календарний рік, тобто з 01 січня 2019 до 31 грудня 2019 року, для можливості застосування судом підстави для звільнення від сплати судового збору пункту першого частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік).
Таким чином, доказів на підтвердження наявності встановлених пп. «г» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору, позивач не надала ні під час первинного звернення з апеляційною скаргою, ні на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, пояснення ОСОБА_2 про важкий майновий стан без підтвердження належними доказами, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Оскільки ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року було визначено усунути недоліки шляхом доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору, то станом на 02 вересня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна