Справа № 826/503/18
02 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В, перевіривши заяву та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року провадження в справі закрито.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 23 квітня 2020 року за вх.№03-14/55006/20.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів, перебіг якого обчислюється з дня отримання копії ухвали, але не раніше ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), шляхом подання до суду: доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору; апеляційної скарги, викладеної державною мовою разом з її копією.
Вказаний строк був встановлений з урахуванням положень пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року.
03 червня 2020 року позивач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
В той же час, 17 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон України № 731-IX), яким змінено підхід до обчислення процесуальних строків під час карантину.
Вказаним законом пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Так, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто, 06 серпня 2020 року.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчується 06 серпня 2020 року.
04 червня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до якої було долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік. Заява подана російською мовою.
Перевіривши вищевказану заяву на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року було визначено усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду: доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору; апеляційної скарги, викладеної державною (українською) мовою разом з її копією.
Так, до заяви на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 було додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік в якості доказу щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
В той же час, щодо вимоги апеляційного суду про необхідність надання апеляційної скарги, викладеної державною (українською) мовою разом з її копією, позивач зазначив, що застосовувати українську мову в діловодстві та судочинстві, на думку апелянта, повинні лише суди, а не заявники. Апелянт зазначив, що використання послуг перекладача є правом, а не обов'язком, вільне використання російської мови гарантується, а суди зобов'язані забезпечити рівність учасників судового процесу по мовній ознаці та гарантують їм право на використання будь-якої мови.
Однак, колегія суддів вважає, що вказані доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 , є неприйнятними, оскільки згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Згідно з частиною третьою статті 15 КАС України, суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
З огляду на зазначене апеляційна скарга повинна бути викладена державною мовою.
Вказана позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
При цьому, позивач ні в апеляційній скарзі, ні в своїй заяві не вказує, що він не володіє або недостатньо володіє державною мовою, і не порушує питання про забезпечення його права робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене, станом на 02 вересня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, апелянтом не усунуті в повному обсязі, а саме: не подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, викладену на державній мові, та її копії.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянту надано достатній строк на усунення недоліків, натомість апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків та відповідних доказів неможливості такого усунення надано не було.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відтак, за наведених обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна