Справа № 930/1967/20
Провадження № 1-кп/930/519/20
02.09.2020 року Немирівський районний суд
Вінницької області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасників справи:
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
01.09.2020 до Немирівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 342 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді триманні під вартою, строк якого закінчується 02.09.2020.
Мотивуючи своє клопотання тим, що на розгляді Немирівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020240000090 від 29.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голодьки Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України, -
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних та інших лісових насадженнях що спричинила тяжкі наслідки, вчинена за попередньою змовою групою осіб та кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 342 КК України - опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 06.03.2020 ОСОБА_4 затримано на підставі Ухвали слідчого суді Немирівського районного суду Вінницької області та 06.03.2020 ухвалою слідчого суді Немирівського районного суду Вінницької області відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з визначенням розміру застави, що складає 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1098 500 гривень.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
протоколом огляду місця події - земельної ділянки (полезахисної лісової смуги за межами населеного пункту біля с. Байраківка Немирівського району) від 29.02.2020 на якій виявлено пні дерев у кількості 211 (двісті одинадцять) штук породи дуб-звичайний та складовану лісопродукцію - колоди деревини (кругляк), без бирок у кількості 24 колоди;
протоколами допиту працівників Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
протоколами огляду виявлених на місці вчинення незаконної порубки дерев речей підозрюваних (сокири, рюкзака з інструментами та радіостанцією BAOFENG UV-5R), оливи моторної, двох мобільних телефонів моделі Bravis та Nokia та іншого;
протоколом огляду виявлених на місці вчинення незаконної порубки дерев колод деревини (кругляк), без бирок у кількості 24 колоди;
протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на яких виявлено фото та відеоматеріали з зображенням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 під час незаконної порубки дерев;
іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 завершується 02.09.2020.
Однак, враховуючи спосіб вчинення злочину, особу підозрюваного ОСОБА_4 , скасування обраного чи застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним та таким, що перешкоджатиме судовому розгляду.
Зокрема, ризик переховування від суду підтверджується поведінкою обвинуваченого під час вчинення злочину та в ході досудового розслідування, яка полягала у непідкоренні законним вимогам працівників правоохоронних органів та подальшому переховуванні від органів досудового розслідування.
Крім того, ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження обґрунтований тим, що на даний час підозрюваний ОСОБА_4 не повідомляє органам досудового розслідування відомості про інших співучасників злочину із яким останній вступив у злочинну змову та йому відомі його анкетні данні про що свідчить факт спільного планування злочину, оскільки невстановлена слідством особа вочевидь знала про місце незаконної порубки, а також забезпечувала обвинуваченого необхідними знаряддями вчинення злочину.
Вказаний факт також вказує на достатність підстав та можливостей впливу для спонукання невстановленої особи до надання ним неправдивих, неповних свідчень у разі його залучення до кримінального провадження або спільного планування версій та способів уникнення від справедливої кримінальної відповідальності за вчинене.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримав своє клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі з мотивів заявлених в клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, пояснив, що його підзахисний ОСОБА_4 , має на утриманні малолітню дитину, у зв'язку з цим йому потрібно ходити на роботу, перебуває в зареєстрованому шлюбі, має постійне місце проживання.
ОСОБА_4 ,. підтримав думку свого захисника.
Суддя заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали справи дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України передбачає що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України передбачено, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м"який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 5 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.
Згідно п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що зважаючи на кримінальні правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, суд вважає клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під варто, неспівмірним тяжкості злочину та особі обвинуваченого, також суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого. Заробітна плата обвинуваченого є основним джерелом засобів до існування його сім'ї.
Разом з тим, прокурором в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід на даний час не зможе запобігти зазначеним ризикам.
А тому суд приходить до висновку, що для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України, буде достатньо застосовувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (тобто з 21:00 год. - 07:00 год.).
Виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи відомості про особу обвинуваченого та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувати недоцільно та вважає за можливе змінити його на інший, альтернативний запобіжний захід - домашній арешт.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту строком на 60 днів, за місцем його постійного проживання
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 177, 181, 331, 371, 372 КПК України,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту (тобто з 21:00 год. до 07:00 год.) за місцем проживання: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати житло з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня, строком на 60 днів тобто до 31 жовтня 2020 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , з-під варти в залі суду, негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1. Прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2. Не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 21:00 год. вечора до 07:00 год. ранку, без дозволу прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала в частині заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.
Встановити строк дії даної ухвали з 02 вересня 2020 року до 31 жовтня 2020 року включно.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1