Справа № 201/8330/20
Провадження № 2/201/3048/2020
02 вересня 2020 року місто Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 46», треті особи - Ініціативна група мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 в особі Голови будинкового комітету «Лідер» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач Фонд державного майна України звернувся до суду із вказаною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 46», треті особи - Ініціативна група мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 в особі Голови будинкового комітету «Лідер» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Як вбачається з позовної заяви, позивач - Фонд державного майна України, який є юридичною особою, звернувся до суду з позовом до юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 46», та просить визнати недійсним договір дарування, визнати право власності, витребувати майно з чужого незаконного володіння.
Згідно із ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У статті 1 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Враховуючи, що із позовних вимог вбачається наявність спору між трьома юридичними особами щодо визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, тому розгляд таких позовних вимог відповідно до ст. 19 ЦПК України і ст. 4 ГПК України відноситься до компетенції господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 19, 186, 260 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 46», треті особи - Ініціативна група мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 в особі Голови будинкового комітету «Лідер» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з даними вимогами в порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Федоріщев