Справа № 201/7389/20
Провадження № 2-зз-201/87/2020
03 вересня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Наумової О.С., за участю за участю секретаря судового засідання - Кисельової В.В., розглянувши у відкритому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,
02.04.2009р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (справа № 2-3289/09).
Ухвалою судді Черновського Г.В. від 06.04.2009р. у порядку забезпечення позову накладений арешт на майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 7).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2009р. позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів було задоволено частково ( а.с. 58).
07.08.2020р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 (ні підставі довіреності від 21.03.2020р.) про скасування арешту майна, накладене ухвалою судді від 06.04.2009р., з посиланням на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить саме ОСОБА_2 , придбана нею за договором купівлі - продажу від 15.02.2003р., а тому арешт на вказану квартиру накладений помилково.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, про дату, місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що наявна розписка.
Розгляд справи відбувається відповідно до положень ст.ст. 158 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Ознайомившись з матеріалами справи, заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна (що по суті є заходом забезпечення позову), суд вважає за можливе в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Зі змісту ч. 1 ст.158 ЦПК України вбачається, що з заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутися лише учасник справи, яким відповідно до положень ст.ст. 42, 48 ЦПК України є позивач, відповідач, третя особа.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме, із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).
З огляду на те, що ОСОБА_2 не є учасником справи № 2-3289/09, то для неї визначений інший порядок скасування арешту.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 352 ЦПК України, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.09.2020р. судом установлено, що власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , досі є ОСОБА_5 (громадянка Російської Федерації).
У Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутня реєстрація обтяження квартири на підставі ухвали судді від 06.04.2009р.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявниці, шо підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин 4 та 5 статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Заявниця має звернулася до суду з позовом як законний власник нерухомого майна (квартири), який не може оформити своє право на майно через наявність обтяжувального запису в реєстрі речових прав (а не як стягувач у виконавчому провадженні) з позовом у випадку, який регламентований Законом України «Про виконавче провадження», як «інший випадок».
Таким чином, у разі включення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомостей про обтяження майна, яке порушує її право, заявниця може звернутися до суду у позовному провадженні із позовом про звільнення майна з-під арешту.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 223, ч. 2 ст. 247, 260, 353 ЦПК України, суд ,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), накладеного ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.С. Наумова