Іменем України
Справа № 133/1863/20
провадження №3/133/847/20
03.09.2020 року м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Воронюк В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працює, -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
07.07.2020 о 19-00 год. в м. Козятин, вул. 8-ма Гвардійська ОСОБА_1 керував автомобілем Сітроен д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків. Результат тесту - 2.77 %о. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР.
Винуватість ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 464483; поясненнями ОСОБА_1 ; результатом тесту Драгер; направленням на огляд водія т/з; поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; диском з нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції з відеозаписом вчинення адмінправопорушення ОСОБА_1
23.08.2020 о 02-40 год. на автодорозі Козятин-Самогородок ОСОБА_1 керував автомобілем Сітроен Берлінго д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітка вимова). Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР.
Винуватість ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462333; поясненнями ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія т/з; поясненнями ОСОБА_4 ОСОБА_5 ; диском з нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції з відеозаписом вчинення адмінправопорушення ОСОБА_1 .
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки до суду невідомі
.Незважаючи на те, що судом вжито усіх заходів для належного повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 , останній, не зважаючи на достовірну обізнаність про наявність справи щодо нього у Козятинському міськрайонному суді Вінницької області, не вживав будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, відповідно дост.268 ч.1 КУпАП, справу розглянуто за його відсутності.
Отже, дослідивши усі матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 ч. 1 КУпАП і повинен нести відповідальність передбачену законом.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 27постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14„Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, в судовому засіданні доведено, що правопорушник ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, і у даному випадку підлягає застосуванню ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції , що діяла до набрання чиності Законом №2617-УШ.
Із врахуванням вимог ст. 33 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення у виді штрафу . Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.Оскільки ОСОБА_1 не мав права на керування транспортним засобом, тому при застосуванні адмінстягнення не застосовувати вимогу щодо позбавлення права керування транспортним засобом.
Крім того ст. 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно дост. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 420,40 грн. судового збору в прибуток держави.
Керуючись ст. 130 ч.1 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету:22030106.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду або на неї може бути винесено протест прокурора протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження чи опротестування - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги або протесту.
Суддя: В.А. Воронюк
03.09.2020