Справа № 210/4645/17
Провадження № 2-а/210/6/20
іменем України
"12" серпня 2020 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Ступак С.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,
представника позивача Зеленяк Є.С.,
представника відповідача Лютої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії -
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Криворізької міської ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії, в якому просила визнати протиправним та скасувати Рішення Криворізької міської ради від 12.06.2017р. №1759 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 щодо розробки детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 »; зобов'язати Криворізьку міську раду повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні (сесії) у передбаченому законодавством порядку заяву громадянки ОСОБА_1 щодо надання згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що, ОСОБА_1 звернулась до Криворізької міської ради з заявою про надання згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Нажаль, Криворізька міська рада Рішенням №1759 від 12.06.2017р. відмовила позивачці у наданні згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Своє рішення відповідач мотивував наступним чином: проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді, про що начебто свідчить топографо-геодезична зйомка наданих передпроектних робіт, а оскільки проїзди відносяться до земель загального користування населених пунктів, то на підставі ст.83 Земельного кодексу України їх не можна передавати у приватну власність.
Вважає, що висновки відповідача про те, що проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді не відповідають дійсним обставинам, оскільки 11.11.2016р. позивачка звернулася до Криворізького міського голови з заявою про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаний лист в.о. начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин надано відповідь у відповідності до якої, проектована земельна ділянка розташована в зоні існуючої забудови житлової зони (Ж-1) та рекомендовано для запобігання конфлікту інтересів щодо наявності прав користування на дану земельну ділянку звернутись до виконкому Металургійної районної ради для отримання інформації відносно земельної ділянки.
В свою чергу, листом від 06.12.2016р. головою Металургійної у місті ради повідомлено, що повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад належать міській раді.
На замовлення позивачки, ФОП ОСОБА_2 (Кваліфікаційний сертифікат Серії АА №002678) було здійснено передпроектні роботи з визначення техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . У відповідності до передпроекту, ділянка, до якої надається проектна документація, розташована в межах житлової зони садибної забудови (Ж-1) згідно з планом зонування території м. Кривий Ріг, затвердженим рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013р. №2044.
Згідно з семантичною та графічною інформацією, проектована земельна ділянка площею 0,0482га (482,0 м2) розташована повністю на земельній ділянці, не наданій у власність або користування. Планувальні рішення передбачаються без зміни існуючої вулично-дорожньої мережі з організацією руху автотранспорту, пішохідного руху з урахуванням вимог СНІП і вказівок по безпеці руху. Також зазначено, що ділянка вільна від забудови і виділяється за рахунок земель, не наданих у власність або користування.
13.04.2017р. Управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин надано виписку із протоколу архітектурно-містобудівної ради від 10.04.2017р., згідно якої, радою вирішено взяти за основу передпроектні роботи з визначенням техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Окрім зазначеного, з детального аналізу Генплану та Схеми розміщення об'єкта у планувальній структурі району, доданих до перед проекту, проектована земельна ділянка (її межа) обведена червоним кольором та будь-яким чином не розташована на землях загального користування, а саме на існуючому місцевому проїзді. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Ухвалою Дзержинського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2017 року, за клопотання представника позивача - Зеленяка Є.С. призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи підтверджується технічною документацією - предпроектними роботами з визначення техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , факт того, що проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді, як зазначено в Рішенні Криворізької міської ради № 1759 від 12.06.2017р.? Оплату за проведення експертизи покладено на позивача - ОСОБА_1 . Провадження у справі на час проведення експертизи, зупинено.
26 лютого 2018 року, у зв'язку з надходженням до суду клопотання експерта про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, провадження у справі було відновлено.
Ухвалою Дзержинського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2018 року, задоволено клопотання експерта та витребувано від Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1) наступні документи: - технічну документацію - предпроектні роботи з визначення техніко-економічних показників та розрахунок площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; - топографо-геодезичну зйомку, на яку посилається Криворізька міська рада при відмові ОСОБА_1 у наданні згоди на розробку детального плану території; - генеральний план м. Кривий Ріг (фрагмент), в частині розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; - план земельно-господарського устрою (фрагмент), в частині розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; - план зонування території (фрагмент), в частині розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; - актуальний (погодженні органом архітектури та містобудування) топографічний план масштаб 1:500 або 1:1000, в частині розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дзержинського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2018 року, задоволено клопотання представника відповідача Криворізької міської ради - Лютої О.В. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
12.04.2018 року представник відповідача Криворізької міської ради - Люта О.В. направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що у спірних правовідносинах відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав ні для його скасування, ні для винесення на повторний розгляд заяви ОСОБА_1 немає. Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.7 ст.118 ЗК України).
Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч.3 ст.8 Закону №3038-VІ). Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст.39 ЗК України). Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру (ст. 2 Закону №3038-VІ). З метою належної організації містобудівної діяльності, на виконання вимог галузевих нормативних актів, рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 року №789 затверджено Генеральний план міста Кривий Ріг.
Як видно з Генерального плану м. Кривий Ріг, топографо-геодезичної зйомки передпроектних робіт, фотозйомки існуючої ситуації, проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді. Дана обставина виключає можливість будівництва на ній жилого будинку, господарських будівель і споруд, а відповідно, і надання згоди на розробку детального плану означеної території для вищевказаних цілей.
Враховуючи, що закон забороняє передачу громадянам земельних ділянок, які знаходяться на проїзді загального користування, тому Криворізька міська рада дійшла обґрунтованого висновку про відмову позивачу у наданні згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . А відтак підстав для скасування оскаржуваного рішення, немає.
Стосовно позовних вимог про повторний розгляд на найближчому пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 , щодо надання згоди на розробку детального плану території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , вони також не підлягають задоволенню, оскільки, для цього відсутні законні підстави. З даного питання Криворізькою міською радою вже прийнято законне і обґрунтоване рішення, яке в силу ст.144 Конституції України є обов'язковим до виконання.
18.05.2018 року до суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку експерта судової земельно-технічної експертизи. (а.с. 84)
Так, відповідно до Повідомлення №531-18 судового експерта від 16.04.2018 року, неможливо надати відповідь на поставлене питання, у зв'язку з відсутністю матеріалів адміністративної справи та невиконанням клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи. (а.с. 85-87а)
12.06.2018 року на адресу суду від Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, надійшли матеріали щодо виконання ухвали про витребування документів, а саме, надано: фрагмент з основного креслення Генерального плану м. Кривий Ріг; фрагмент із плану існуючих меж земельних ділянок усіх форм власності та користування із зазначенням їх цільового призначення Дзержинського району міста Кривого Рогу, що входить до складу земельно-господарського устрою м. Кривого Рогу; витяг із Схеми зонування території м. Кривий Ріг. (а.с. 93-122)
25.06.2018 року судом, на адресу Дніпропетровського науково-дослідного інститут судових експертиз, направлено матеріали адміністративної справи та матеріалів, витребуваних з Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
12.11.2018 року на адресу суду, від Дніпропетровського науково-дослідного інститут судових експертиз, повернуто матеріали адміністративної справи та надійшов лист про залишення ухвали суду про призначення експертизи, без виконання, у зв'язку з несплатою вартості експертизи протягом 45 календарних днів.
22 квітня 2019 року, представником позивача - Зеленяком Є.С. подано відповідь на відзив, який обґрунтовано тим, що до відзиву на позовну заяву надано Витяг з основного плану креслення Генерального плану м. Кривив Ріг та фотографії з Google. В той же час, жодних пояснень зображень до основного плану креслення Генерального плану м. Кривий Ріг та фотографії з Google лише вказує, що з вказаних документів можна побачити, що проектована ділянка розташована на землях загального користування. Однак, планувальні рішення передбачаються без зміни існуючої вулично-дорожньої мережі з організацією руху автотранспорту, пішохідного руху з урахуванням вимог СНІП і вказівок по безпеці руху. Окрім зазначеного, з детального аналізу Генплану та Схеми розміщення об'єкта у планувальній структурі району, доданих до перед проекту, проектована земельна ділянка (її межа) обведена червоним кольором та будь-яким чином не розташована на землях загального користування, а саме на існуючому місцевому проїзді. Також відповідачем, не наведено жодних документальних або інших пояснень технічним характеристикам поїзду, його ширини, кількості смуг, наявності тротуару та інше. Більш того, із наданих відповідачем документів не вбачається, на підставі яких НПА було затверджено розташування вказаного проїзду.
Ухвалою Дзержинського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2019 року, задоволено клопотання представника позивача та замінено третю особу, без самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, на тертю особу, без самостійних вимог на предмет спору - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
20.11.2019 року від третьої особи Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, надійшли письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що Криворізькою міською радою було розглянуто звернення ОСОБА_1 та документи з питання надання згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Із поданих документів ОСОБА_1 було встановлено, що проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді, про що свідчить топографо-геодезична зйомка наданих предпроектних робіт. Також до уваги взято факт, що надання згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування вказаного житлового будинку знаходиться на землі загального користування населених пунктів, що належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність.
Враховуючи зазначені обставини, та беручи до уваги норми ст.83 ЗК України, ЗУ «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування України» міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Криворізької міської ради від 12.06.2017 року № 1759.
Присутній у судовому засіданні представник позивача Зеленяк Є.С., наполягав на задоволенні позову, оскільки вказана земельна ділянка не відноситься до земель загального користування.
Представник відповідача Криворізької міської ради - Люта О.В., заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог посилаючись на обґрунтування зазначені у відзиві позовну заяву.
Представник третьої особи Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Положення ст.5 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Криворізької міської ради із заявою від 11.11.2016 року, в якій просила про виділення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30).
Згідно листа В.о. начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради від 28.12.2016 року №1059 письмове звернення ОСОБА_1 з питання надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 розглянуте, та зазначено, що ділянка розташована в зоні існуючої забудови житлової зони, та запропоновано надати на розгляд архітектурно-містобудівної ради передпроектні роботи з визначенням техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки, а також роз'яснено, що для отримання рекомендацій архітектурно-містобудівної ради щодо розміщення земельної ділянки, необхідно звернутися із заявою на ім'я керівника управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міськради до представника управління в муніципальному центрі послуг м. Кривого Рогу (а.с. 28).
Відповідно до Виписки з протоколу архітектурно-містобудівної ради від 10.04.2017 року, заслухано передпроектні роботи з визначенням техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , та вирішено взяти за основу передпроектні роботи з визначенням техніко-економічних показників та розрахунком площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 27).
Рішенням Криворізької міської ради від 12.06.2017 року за №1759 відмовлено ОСОБА_1 у наданні згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , оскільки, проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді, про що свідчить топографо-геодезична зйомка наданих передпроектних робіт та землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність. (а.с.24).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.8 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови mериторій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Пунктом 42 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» врегульовано, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Згідно ст.12 ЗУ «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. Питання у сфері містобудування, віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, можуть розглядатися на засіданнях громадських та архітектурно-містобудівних рад, утворених відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права наземлю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
За приписами ч.1 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (частина дев'ята статті 118 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята).
Частиною шостою наведеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає про необхідність прийняття саме позитивного рішення про надання такої земельної ділянки у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена зокрема в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року по адміністративній справі №545/808/17.
Отже, Земельним кодексом України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, зі змісту статті 118 Земельного кодексу України випливає обов'язок суб'єкта владних повноважень розглянути клопотання у місячний строк і прийняти одне з відповідних рішень, або дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року по адміністративній справі №819/1430/17.
Судом встановлено, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Залізорудній, біля буд. 14 у Металургійному районі м. Кривого Рогу, слугував той факт, що проектована земельна ділянка розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді, про що свідчить топографо-геодезична зйомка наданих передпроектних робіт.
Положеннями статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень ради, території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
Судом встановлено, що Рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 №789 був затверджений генеральний план м. Кривого Рогу (а.с.69-76).
Згідно зі ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування розробляється на основі генерального плану населеного пункту.
Рішенням міської ради від 26.06.2013 №2044 «Про затвердження плану зонування території міста Кривого Рогу» було затверджено план зонування території міста.
Так, відповідно до Витягу з основного креслення Генерального плану м. Кривого Рогу, затвердженого Рішенням міської ради від 21.12.2011 №789, земельна ділянка за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Залізорудна, біля буд. 14 розташована на землях загального користування - існуючому місцевому проїзді.
Критерії законності рішення владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей".
Що стосується вимог позивача щодо скасування Рішення Криворізької міської ради від 12.06.2017р. №1759 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 щодо розробки детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
В силу приписів частин 10-11 статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених положень Закону № 280/97-ВР дає підстави для висновку, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
Таким чином, можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Суд зазначає, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а (адміністративне провадження 2-а/0182/102/2016), від 19.09.2019 у справі №369/6820/16-а (адміністративне провадження №К/9901/13302/18).
Також, згідно з позицією Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №318/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30299/18) право ради скасовувати свої рішення існує виключно у випадках, що передбачені Конституцією та законами України. Проте, законодавство не містить положень, що уповноважують місцеві ради скасовувати або визнавати нечинними власні рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування Рішення Криворізької міської ради від 12.06.2017р. №1759.
Враховуючи вищевикладене, та те, що під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд надав правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, і приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання Криворізької міської ради повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні (сесії) у передбаченому законодавством порядку заяву ОСОБА_1 щодо надання згоди на розробку детального плану території для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , оскільки відповідачем вірно зазначено підставу, закріплену в ст.118 ЗК України для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 5, 6-11, 19, 139, 255, 295, 297 КАС України, ст.ст. 116, 118, 186-1 Земельного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії - залишити без задоволення.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Третьому апеляційному адміністративному суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 серпня 2020 року.
Суддя: С. В. Ступак