02 вересня 2020 року справа №200/4040/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 200/4040/20-а з розгляду апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 р. у справі №200/4040/20-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., повний текст складено 27.04.2020р. в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №61643561 (а.с. 1-6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименка Романа Васильовича від 25.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61643561 з примусового виконання постанови виконавчого напису від 10.02.2020 № 58 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 17940,97 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (а.с. 67-69).
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 р. у справі №200/4040/20-а скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовлено (а.с. 148-150).
25 червня 2020 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про прийняття додаткового рішення у справі №200/4040/20-а.
Клопотання обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича. Однак, під час ухвалення рішення суд апеляційної інстанції не вирішив питання про судові витрати, які заявник зазнав при розгляді справи, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261,20 грн.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, дійшла висновку про те, що заява про винесення додаткового судового рішення у справі задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАСУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Враховуючи, що відповідачем згідно з платіжного доручення було сплачено 1261,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, проте інших витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз ним не здійснювалось, то відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення шляхом стягнення на користь відповідача з позивача коштів, сплачених за подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №161/14389/16-а.
На підставі вищевикладеного суду апеляційної інстанції вважає, що у задоволені заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №200/4040/20-а слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволені заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць