1/1105
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за участі представника позивача у судовому засіданні
03 вересня 2020 року м. Київ № 640/15827/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про розгляд справи за участі представника позивача у судовому засіданні в адміністративній справі № 640/15827/20 за позовом
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання
вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - позивач), адреса: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (надалі - відповідача), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 20 січня 2020 року № 42.
Підставами позову вказано порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття протиправного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за участі представника позивача у судовому засіданні.
В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача послався на те, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, позивач позбавлений можливості реалізувати свої права, визначені у статтях 44, 46, 47 Кодексу адміністративного судочинства України та належним чином доводити свою позицію, а також може призвести до недосконального дослідження доказів, що, за доводами представника позивача, негативно вплине на рішення суду.
Розглянувши вказане клопотання, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення підготовчого та судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у судовому засіданні, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не обмежує сторін у реалізації своїх прав або зверненні до суду з відповідними заявами чи клопотаннями.
За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його заяви.
Керуючись статтями 257, 258, 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про розгляд справи за участі представника позивача у судовому засіданні залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова