ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 вересня 2020 року м. Київ № 640/16003/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду у м.Києві, Управління Пенсійного фонду в м.Києві Дніпровського району
прозобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду у м.Києві Дніпровського району (далі по тексту - відповідачі), в якому просить:
"зробити перерахунок пенсії з взяттям до уваги заробітну плату за роботу на Крайній Півночі".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії цієї ухвали.
Вказані судом недоліки позивачу пропонувалось усунути шляхом подання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам статей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України із визначенням належних відповідачей; документа про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн, зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
21 серпня 2020 року (вх.№03-14/120417/20) від позивача надійшла позовна заява, в прохальній частині якої позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером з мінімальною пенсією 1638,00 грн. на місяць, переселенець, проживає в гуртожитку. Вказані судом недоліки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року ніяким чином позивачем усунуті не були.
Суд, розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, приходить до наступного.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Крім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати
Також, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі №К/9901/12/18, від 12 січня 2018 року №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
З наданих позивачем додатків до позовної заяви встановлено, що остання з 16 червня 2016 року є пенсіонером за віком, є внутрішньо переміщеною особою, отримує пенсію у розмірі 1638, 00 гр.
Зазначені обставини в сукупності, не можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору в розумінні вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, згідно з вимогами частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що доводи позивача не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а відтак суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам статей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України із визначенням належних відповідачей; документа про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн, зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк позивачу для усунення недоліків, викладених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року.
Частиною шостою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Керуючись положеннями статей 121, 133, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.07.2020 у справі №640/16003/20.
3. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Є.В. Аблов