ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 вересня 2020 року м. Київ № 640/20217/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Степ»
до особа, яка може отримати статус учасника справиКиївського обласного центру зайнятості Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьорст Степ» звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії наказу Київського обласного центру зайнятості від 30.07.2020 №168/01-28.01, яким скасовано дозволи на застосування праці іноземців №5460 від 13.02.2020, №5461 від 13.02.2020, №5463 від 13.02.2020, №5464 від 13.02.2020, №5465 від 13.02.2020, №5466 від 13.02.2020, №5467 від 13.02.2020 до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Заява мотивована тим, що ТОВ «Фьорст Степ» було отримано дозволи на застосування праці іноземних громадян ОСОБА_1, Китай , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Китай , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , Китай , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , Китай , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , Китай , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , Китай , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Наказом Київського обласного центру зайнятості від 30.07.2020 №168/01-28.01 «Щодо скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» відповідно до листа Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві від 28.07.2020 №10648/125/47-2020, службової записки від 29.07.2020 №424/01-34 та керуючись пунктом 4 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» скасовано дозволи на застосування праці вказаних вище іноземців.
Як зазначає заявник, у листі Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві від 28.07.2020 №10648/125/47-2020 надано інформацію, що ТОВ «Фьорст Степ» не перебуває і не перебувало за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 41, а тому заявником було подано недостовірну інформацію, що міститься у поданих документах.
Однак, як зазначає заявник для кваліфікації поданої роботодавцем інформації як недостовірної необхідним є чітке визначення, яка саме інформація, у яких поданих заявником як роботодавцем документах є недостовірною, і чому ця недостовірність не могла бути виявлена під час розгляду заяв. У випадку виявлення обставин на підтвердження припущень щодо подання недостовірної інформації може бути використана при вирішенні питання про продовження терміну дії дозволів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 3, 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Суть поданої заявником заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Однак, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).
Заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 150-154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Степ» про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Амельохін