ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 вересня 2020 року м. Київ №640/18433/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доТериторіального управління Служби судової Охорони
провизнання протиправними наказів та їх скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Служба судової Охорони;
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Служби судової Охорони, у якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати наказ Територіального управління Служби судової Охорони у м. Києві та Київській області від 18 травня 2020 року №294 «Про проведення атестування співробітників підрозділу особистої безпеки суддів Вищого антикорупційного суду територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ №127 о/с від 10 липня 2020 року складеного начальником відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області підполковником Служби судової охорони Олександром Шеверуном, яким відповідно до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони згідно пп.4 (у зв'язку зі скороченням штату або проведенням організаційних заходів) п.2 розділу XII в запас Збройних сил (із постановкою на військовий облік): звільнено підполковника Служби судової охорони ОСОБА_1 командира підрозділу особистої безпеки суддів ВАКС територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області починаючи з 15.07.2020 року;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової Охорони у м. Києві та Київської області поновити ОСОБА_1 , на посаді командира підрозділу особистої безпеки суддів ВАКС територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області, або рівнозначній (аналогічній) посаді;
- стягнути з Територіального управління Служби судової Охорони у м. Києві та Київської області на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 15.07.2020 по дату фактичного поновлення;
- допустити до негайного виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 35 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання представник третьої особи вказував на необхідність надання пояснень в судовому засіданні.
Розглянувши прохання позивача Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення судового засідання суд не вбачає.
Керуючись пунктом 2 частини шостої статті 262, частиною п'ятою статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи у судовому засіданні відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.І. Шейко