ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2020 року м. Київ № 640/9343/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних
ситуацій у Миколаївській області
до Київський національний університет будівництва та
архітектури (КНУБА)
про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського національного університету будівництва та архітектури (далі по тексту - відповідач, КНУБА ), в якому просить застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю), у вигляді часткового зупинення роботи об'єкта.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення позапланової перевірки Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва та архітектури встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення Київського Національного торгово-економічного університету експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
30 червня 2020 року (вхідний № 03-14/89940/20) відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки Миколаївський будівельний коледж наділений правом повноваження сторони від імені юридичної особи - Київського Національного торгово-економічного університету, а також спір виник саме з діяльності Миколаївського будівельного коледжу, місцезнаходження якого є: м. Миколаїв, то дана справа підсудна Миколаївському окружному адміністративному суду. Також, вказав на те, що контролюючим органом були допущені порушення під час проведення перевірки. Так, у посвідченні на проведення заходу не зазначено номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід, тип заходу, форма заходу, предмет здійснення заходу, акт для ознайомлення та підпису директору коледжу не надавався, а був направлений ректору Київського Національного університету будівництва та архітектури, якому посвідчення про проведення заходу не вручалось. Одночасно з актом ректору Київського Національного університету будівництва та архітектури було направлено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки №60 від 17 лютого 2020 року. Миколаївським будівельним коледжом 20 з 45 пунктів припису виконані. Стосовно пунктів припису за № 5, 13, 16 Миколаївським будівельним коледжом ініційовано перевірку стосовно підтвердження виконання даних пунктів. Повне усунення зауважень можливе лише за умови значного фінансування коледжу, яке здійснюється за рахунок коштів державного бюджету безпосередньо Міністерством освіти і науки України. 14.02.2020 до Міністерства освіти і науки України було направлено інформацію щодо потреб коледжу по фінансуванню заходів з протипожежної безпеки. Отже, відповідачем щодо всіх недоліків вжито заходів по їх усуненню, відтак відсутні підстави для застосування заходів реагування у спосіб, визначений у позові. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
13 липня 2020 року (вхідний № 03-14/97851/20) позивач подав до суду відповідь на відзив в якому вказав, що відповідач необґрунтовано стверджує про порушення вимог частини 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», адже посвідчення від 14.02.2020 № 66 вручене директору Миколаївського будівельного коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури Бондаренко Г.Г. містить всі необхідні відомості. Оскаржуваний акт, складений за результатами перевірки, було направлено рекомендованим листом від 17.02.2020 №5400139527905 до Миколаївського будівельного коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури, а також надіслано рекомендованим листом від 17.02.2020 №5400139527891 на юридичну адресу Київського Національного університету будівництва та архітектури. За результатами останньої перевірки, проведеної на підставі заяви відповідача у період з 10.06.2020 по 11.06.2020 складено акт від 11.06.2020 № 111 відповідно до якого встановлено 13 порушень із зазначених 22 у адміністративному позові. Отже, враховуючи той факт, що не всі порушення усунуті, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
27 липня 2020 року (вхідний № 03-14/105456/20) відповідач подав до суду заперечення, в яких зазначив, що у своїй відповіді на відзив, позивач жодного спростування щодо підсудності даної справи не наводить. 03.07.2020 до Міністерства освіти і науки України повторно направлено листа щодо можливості виділення додаткових коштів на усунення зауважень , зазначених в акті № 64 від 20.02.2020. Проте, на даний час інформація про результати розгляду відсутня. Незважаючи на відсутність фінансування, коледж усунув значну кількість зауважень (із 13 усунуто 6) та двічі ініційовано питання щодо проведення позапланової перевірки, яка станом на день подачі до суду заперечень не розпочата. Порушення, які не булу усунуті, не створюють загрози життю і здоров'ю людей, а тому відсутні підстави для застосування заходів реагування.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МВС України від 17 січня 2019 року № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року №02-17767/261, позивачем видано наказ від 12 грудня 2019 року №1068 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 1068).
Згідно Наказу № 612 від 12.12.2019 співробітника районних, міськрайонних відділів, секторів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області доручено у період з 14 лютого 2020 року по 17 лютого 2020 року провести позапланову перевірку Київського Національного університету будівництва та архітектури за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 2 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На підставі наказу № 612, видано посвідчення від 14 лютого 2020 року № 66 на проведення позапланової перевірки Миколаївського будівельного коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 2.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 14 лютого 2020 року № 66 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримав 14 лютого 2020 року особисто директор Миколаївського будівельного коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури Бондаренко Г.Г., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №1113.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення Миколаївського будівельного коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - з дверей, що відокремлюють приміщення коридору від сходової клітини на 4-му поверсі гуртожитку знято пристрій для само зачинення;
2. у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - відсутні двері, що відокремлюють сходову клітину від приміщень поверхів;
3. у порушення вимог пункту 2.2 підпункту 9 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти, не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
4. у порушення вимог пункту 1.6 розділу ІV Правил пункту 22 розділу ІІ Правил - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів на всіх поверхах гуртожитку, приміщенні майстерні, на приміщенні консьєржа не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
5. у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил пункту 22 розділу ІІ Правил - допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в, загальних коридорах на всіх поверхах гуртожитку та підвальному приміщенні;
6. у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти, розміщені у навісних шафах, не мають отворів для провітрювання та пристосування для їх опломбування;
7. у порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ Правил пункту 1.24 розділу ІV Правил - двері приміщень електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 хвилин та сертифікатом відповідності;
8. у порушення вимог пункту 1.4 розділу V Правил пункту 22 розділу ІІ Правил - на об'єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів та зрошувачів від кількості змонтованих (вимога пункту 7.2.22 ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
9. у порушення вимог пункту 1.4 розділу V Правил - експлуатація та технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації приміщень не проводиться у відповідності до вимог законодавства;
10. у порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - приміщення гуртожитку не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління експлуатацією людей;
11. у порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ Правил пункту 1.24 розділу ІV Правил - двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання товарів) не виконані протипожежними з межею вогнестійкості 30 хвилин та сертифікатом відповідності;
12. у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - двері запасних евакуаційних виходів закриті на замок, що важко відкриваються з середини;
13. у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - допускається використання тимчасових дільниць електромережі в приміщенні майстерні та приміщенні консьєржа;
14. у порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ Правил пункту 4.1 розділу ІV Правил - комори склади не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу;
15. у порушення вимог пункту 2.4 розділу ІІІ Правил пункту 2.1.58 «Правил улаштування електроустановок» - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах підвального приміщення, через які допускається прокладання трубопроводу не зашпаровано наглухо негорючим матеріалом, який повинен забезпечувати нормовану межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;
16. у порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - допускається розміщення на горючій основі в приміщенні майстерні, та на прохідній електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів;
17. у порушення вимог пункту 16 розділу ІІ Правил посадова особа відповідальна за протипожежний стан приміщень, не пройшла спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки позивачем складено акт від 29 січня 2020 року № 112 (далі по тексту - Акт).
Примірник Акту отримано завідувачем гуртожитку № 6 - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в Акті.
Вважаючи, що виявлені під час перевірки відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб'єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб'єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.
Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд приймає до уваги те, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що щодо всіх недоліків КНТЕУ вжито заходів по їх усуненню.
Так, 19.02.2020 КНТЕУ прийнято наказ № 669 "Про затвердження плану заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, виявлених під час перевірки Дніпровським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві"(далі - План заходів). Відповідно до затвердженого Плану заходів по кожному з виявлених недоліків призначено відповідальну особу за виконання заходів по усуненню недоліків, а також терміни виконання та необхідні дії (додаток №3).
16.03.2020 наказом КНТЕУ № 901 "Про забезпечення пожежної безпеки в КНТЕУ" вжито заходів по особовому складу працівників, їх посадових обов'язків щодо пожежної безпеки, установлено протипожежний режим на території об'єктів Університету, врегульовано дії відповідальних за пожежну безпеку осіб, зокрема щодо утримання вільними шляхи евакуації, та поводження з електричними мережами, системами протипожежного захисту (додаток №4).
Відповідні заходи також проведено і згідно з наказом КНТЕУ № 748 від 23.02.2018 "Про забезпечення пожежної безпеки в КНТЕУ" зі змінами від 09.08.2019 (додатки №№5,6)
Станом на 30.04.2020 відповідно до Інформації про виконання Плану заходів:
- по пунктам 3,5,6, 11, 12, 13, 14, 16, 17 - недоліки усунуті (заходи виконані);
- по пунктам 1, 2, 4, 7, 8, 9, 10, 15, 16 - заплановано придбання обладнання, пристроїв або виконання робіт (додаток №7).
Щодо пунктів 1, 2, 7 та 11 акта перевірки ДСНС, що стосуються відсутності дверей та невідповідності дверей протипожежним вимогам, відсутності доводчиків, то на підтвердження вжиття заходів по усуненню цих недоліків відповідачем надано План придбання товарів, надання послуг та виконання робіт КНТЕУ на 2020 рік відповідно до нової редакції Закону "Про публічні закупівлі". Відповідно до п. 144 заплановано придбання столярних виробів, в тому числі дверні блоки, металопластикові перегородки, протипожежні дверні блоки з межею вогнестійкості, за п. 145 - дверні доводчики (додаток №8)
На підтвердження виконання пункту 3 "Пожежні крани не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування" відповідач надав копію Журналу обліку технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів в гуртожитку №6 по вул. Лобачевського, 23, відповідно до якого проведено технічне обслуговування та перевірено пожежні крани, а також акт № 18/20-ПК від 20.12.2019 за яким проведено перевірку пожежних кранів гуртожитку №6 (додатки №№ 9, 10)
Актом №18/20-ПР від 20.12.2019 підтверджується проведення перевірки пожежних рукавів і гуртожитку № 6 (додаток № 11).
На виконання пункту 5 відповідачем надано договір поставки № 187 від 27.02.2020, предметом закупівлі якого є, зокрема, світильники та освітлювальна арматура (настельні світильники) (додаток №12). Проте світильники також встановленні, що підтверджується фототаблицею, що міститься у матеріалах справи.
На виконання пункту 19 відповідачем надано протокол № 16 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 25.10.2019, відповідно до якого посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень гуртожитку № 6 ОСОБА_1 , пройшла спеціальне навчання та перевірку знань з основ пожежної безпеки (додаток № 13).
За службовою запискою від 29.04.2020 також проведено засідання з перевірки знань з питань охорони праці, що зафіксовано протоколом №1 від 08.05.2020 (додатки №№ 14,15).
Також надано посадові інструкції завідувача господарства гуртожитку №6 студмістечка ОСОБА_3 та завідувача гуртожитку № 6 студмістечка ОСОБА_1 , відповідно до яких до посадових обов'язків зазначені особи слідкують за дотриманням правил техніки безпеки та пожежної безпеки обслуговуючим персоналом і мешканцями гуртожитку (додатки № №16,17).
Судом приймається до уваги, що КНТЕУ - бюджетна установа, яка підпорядковується Міністерству освіти і науки України та фінансується виключно бюджетними коштами за відповідними кошторисами. Тому, виправлення більш капітальних недоліків вимагає значних бюджетних асигнувань та відповідного тривалого строку реалізації.
На виконання пунктів 8, 9, 10 КНТЕУ повідомив Міністерство освіти і науки України щодо потреби у фінансуванні в розмірі 531 920 гривень для забезпечення повної пожежної безпеки гуртожитку № 6 в розмірі 531 920 гривень, на підтвердження Відповідач надає копію листа МОН щодо звітності про використання державного майна (вх. № 89 від 24.01.2020) та запитувану МОН таблиця "Інформація про стан об'єктів державного майна КНТЕУ" (пункт 142 щодо гуртожитку №6).
Також, 21.05.2020 КНТЕУ повторно направлено лист з проханням виділити фінансування у сумі 532 тис. гривень для проведення оновлення та ремонту системи пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу, заміни блоків керування пожежною системою з модулем GSM, блоку керування системи оповіщення, заміни теплових сповіщувачів, ручних сповіщувачів(додаток №20)
Виправлення недоліків за пунктами 4, 5, 6, 12, 15, 16 підтверджується фотознімками, що додаються у Фототаблиці (додаток №21).
Актом №2 перевірки гуртожитку №6 щодо відповідності вимогам Правил пожежної безпеки в Україні від 17.12.2020 встановлено:
1. Усі світильники обладнані захисними плафонами (пункт 5 акта перевірки ДСНС);
2. Пожежні кран-комплекти розміщені у навісних шафах та мають отвори для провітрювання (пункт 6 акта перевірки ДСНС);
3. В приміщеннях відсутні тимчасові електричні мережі (пункт 13 акта перевірки ДСНС);
4. Електричні розетки і вимикачі змонтовані на негорючій основі (пункт 16 акта перевірки ДСНС);
5. Комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах підвального приміщення, через які допускається прокладання трубопроводу зашпарувано наглухо негорючим матеріалом (пункт 15 акта перевірки ДСНС);
6. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів виконано за допомогою опресування (пункт 4 акта перевірки ДСНС) (додаток №22)
Зазначені у пункті 14 приміщення - комори, склади, які є приміщеннями їдальні не використовуються у гуртожитку, що підтверджується актом від 21.05.2020 (додаток №23)
На підтвердження сумлінності КНТЕУ у сфері пожежної безпеки, відповідачем надано суду накази (крім вищезгаданих), відповідно до яких постійно вживаються протипожежні заходи та вдосконалення діяльності посадових осіб і всіх працівників щодо забезпечення пожежної безпеки в університеті (його об'єктах), а саме:
• наказ № 1086 від 29.03.2018 "Про додаткові заходи пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності в університеті";
• наказ №1122 від 30.03.2018 "Про проведення навчань працівників та студентів щодо дій у разі виникнення пожежі";
• наказ №50 від 30.03.2018 "Про додаткові заходи пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності в відокремлених структурних підрозділах університету";
• наказ № 1322 від 17.04.2018 "Про введення в дію Інструкції щодо дій працівників для забезпечення евакуації учасників навчально-виховного процесу в разі виникнення пожежі"
• наказ № 1327 від 18.04.2018 "Про додаткові заходи пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності в відокремлених структурних підрозділах";
• наказ № 1473 від 03.06.2018 "Щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу під час навчання та літніх канікул";
• розпорядження № 160 від 08.08.2018 "Про затвердження планів заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, виявлених у ході перевірки районними управліннями ГУ ДСНС України у м. Києві";
• наказ № 2752 від 30.08.2018 "Щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в університеті";
• наказ № 4108 від 05.11.2018 "Щодо забезпечення виконання мешканцями гуртожитків університету вимог внутрішнього розпорядку та безпеки життєдіяльності" ;
• наказ № 4712 від 17.12.2018 "Про додаткові заходи щодо підвищення рівня пожежної безпеки в університеті";
• наказ № 2759 від 06.09.2019 "Щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в університеті в 2019/20 навчальному році";
• розпорядження № 199 від 06.12.2019 "Про додаткові заходи пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності в студентських гуртожитках університету";
• наказ № 4361 від 19.12.2019 "Про забезпечення додаткових заходів пожежної безпеки в університеті у зв'язку з пожежею в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу";
• розпорядження № 23 від 21.02.2019 "Щодо енергозбереження та дотримання вимог пожежної безпеки";
• розпорядження №30 від 28.02.2019 "Про організацію щоденного звітування підрозділів ДСНС щодо кількості мешканців гуртожитків КНТЕУ" (додатки №№24-38)
Університетом розроблена Інструкція щодо дій працівників студентського містечка для безпечної евакуації людей у разі виникнення пожежі, працівники гуртожитків, в тому числі № 6, регулярно проходять інструктажі з питань пожежної безпеки, що фіксується в Журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки студмістечка КНТЕУ (додатки №№ 39, 40).
20.05.2020 відповідач звернувся до позивача з метою ініціації позапланової перевірки на предмет порушень за актом №112 від 29.01.2020.
За зверненням відповідача, позивачем було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт № 356 від 04.06.2020 в якому зафіксовано 8 порушень, які залишились з первинного акту.
Як встановлено вище, всі ці недоліки потребують значного фінансування та КНТЕУ запросив у Міністерства освіти та науки, якому підпорядковується, відповідні кошти, що підтверджується наданими до відзиву доказами.
Як вбачається з відповіді на відзив, наданої до суду за (вх.№ 03-14/79176/20) 11 червня 2020 року представником позивача, позивач вважає наведені відповідачем підстави для відмови у задоволенні позовних вимог необґрунтованими, оскільки, на думку позивача, належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність усіх порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При прийнятті даного суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у Кодексі не наведено. Отже, це є оціночним поняттям, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання.
Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.
Так, відповідно до п.12 ч.1 ст.67, ст.68 КЦЗ України, заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць). Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи є крайнім заходом.
Відсутність доведеної загрози життю та здоров'ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач сприяє усуненню недоліків, проте повне виконання вимог позивача унеможливлює та обставина, що відповідач є бюджетною установою та фінансується виключно бюджетними коштами у зв'язку з чим усунення усіх недоліків вимагає грошових коштів і часу, у зв'язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського Національного торгово-економічного університету про застосування заходів реагування відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, Київ, вул.Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 3820155)
Відповідач: Київський Національний торгово-економічний університет (0216, Київ, вул.Кіото, 19, код ЄДРПОУ 01566117)