ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2020 року м. Київ № 640/2746/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної
виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління
юстиції у м.Києві
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого
провадження, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберко Олега Петровича (далі по тексту - відповідач 1) та Закарпатської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач 2) в якому просить:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберка Олега Петровича про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року по ВП №60935461;
2) визнати дії Закарпатської митниці ДФС зі звернення до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Закарпатської митниці ДФС №3969/30500/19 від 24 вересня 2019 року незаконними та зобов'язати Закарпатську митницю ДФС утриматися від таких дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавчий документ, а саме постанова Закарпатської митниці ДФС про накладення адміністративного стягнення у справі правопорушення митних правил №3969/30500/19 від 24.09.2019 пред'явлена до органу виконавчої служби до примусового виконання до набрання нею законної сили, що свідчить про відсутність підстав для прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження. Відтак, на думку позивача, постанова Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберко Олега Петровича є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання позову, пропуском строку, а також у зв'язку з необхідністю уточнення позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві та Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії роз'єднано, виділено в окреме провадження позовні вимоги, заявлені позивачем до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконними дій зі звернення до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Закарпатської митниці ДФС №3969/30500/19 від 24 вересня 2019 року та зобов'язання Закарпатської митниці ДФС утриматися від таких дій, позовні вимоги, заявлені до Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберка Олега Петровича про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року по ВП №60935461 залишено на розгляді в адміністративній справі № 640/2746/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу встановлено строк для подання письмового відзиву на адміністративний позов у порядку передбаченому статтею162 Кодексу адміністративного судочинства України .
Відповідач в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання, призначеного на 27.08.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Закарпатської митниці Деравної фіксальної служби від 24.09.2019 у справі №3969/30500/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8 500 грн.
Не погоджуючись із постановою від 24.09.2019 у справі №3969/30500/19, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконною та скасування постанови Закарпатської митниці Державної фіксальної служби України від 24.09.2019 у справі про порушення митних правил №3969/30500/19.
В подальшому, Закарпатською митницею Державної фіксальної служби пред'явлено до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві постанову від 24.09.2019 у справі №3969/30500/19 до примусового виконання.
За результатом надходження виконавчого документу, державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберко О.П. 24.12.2019 відкрито виконавче провадження №60935461 на підставі постанови Закарпатської митниці Державної фіксальної служби про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил від 24.09.2019 у справі №3969/30500/19.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, вважаючи її такою, що порушує права та законні інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) від 02.06.2016 №1404-VIII.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом шостим частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документа визначено у статті 4 Закону №1404-VIII.
Згідно частини першої цієї статті у виконавчому документі зазначаються:
- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
- резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
- дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
- строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно із приписами пункту першого частини першої, частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (пункт 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII).
Порядок виконання постанов органів доходів і зборів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил врегульовано главою 73 Митного кодексу України (далі - МК України).
Відповідно до статті 534 МК України постанови органів доходів і зборів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.
Згідно з приписами частини першої статті 535 МК України постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.
Стаття 529 МК України визначає порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил.
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (частина перша).
Відповідно до частини третьої статті 529 МК України, постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 529 МК України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
Частина друга статті 535 МК України передбачає, що орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
Частина перша наведеної статті визначає, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу, а саме: у визначений положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк десять днів з моменту отримання її копії особою, щодо якої її постановлено.
Відповідно до вимог статті 533 Митного кодексу України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).
Приписами частини першої статті 539 Митного кодексу України визначений порядок виконання постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а саме штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 540 Митного кодексу України у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.
З аналізу викладених норм Митного кодексу України вбачається, що примусовому виконанню підлягає постанова, яка не виконана особою, відносно якої її постановлено, у строк, визначений статтею 539 цього Кодексу, якщо така постанова не оскаржувалася, а у випадку її оскарження після залишення скарги без задоволення або набрання постановою законної сили.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №VIII (Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Так, частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У відповідності до частини першої статті 291 Кодексу про адміністративні правопорушення України постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом шостим частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
При цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконною та скасування постанови Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України від 24.09.2019 у справі про порушення митних правил №3969/30500/19.
Закарпатським окружним адміністративним судом 02.12.2019 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про зобов'язання вчинити дії винесено увалу про передачу даної адміністративної справи до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 24.09.2019 у справі про порушення митних правил №3969/30500/19, призначено до судового розгляду на 27.10.2020 о 13 год. 00 хв., вказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та міститься за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ у відкритому доступі.
Закарпатською митницею Державної фіскальної служби пред'явлено до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві постанову від 24.09.2019 у справі №3969/30500/19 до примусового виконання.
Оскільки строк на оскарження постанови №3969/30500/19 є процесуальним строком, перебіг якого починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з яким пов'язаний його початок, тому у відповідності до частини 1 статті 291 Кодексу про адміністративні правопорушення України постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
При цьому, якщо закінчення строку припадає на вихідний день, останнім днем строку є перший робочий день, який триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга чи інший документ здано (подано) на пошту.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що позивач скористався правом на судове оскарження постанови №3969/30500/19 від 24.09.2019, звернувшись до суду із позовною заявою.
Враховуючи, що постанова Закарпатської митниці Державної фіксальної служби в справі про порушення митних правил №3969/30500/19 від 24.09.2019 станом на день відкриття виконавчого провадження №60935461 не набрала законної сили, з огляду на положення частини першої статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №60935461 прийнята всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60935461 від 24.12.2020 є обґрунтованими.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, відповідач як суб'єкт владних повноважень відзив на даний адміністративний позов не надав. Більше того, суду також не повідомлено про причини неподання відзиву, не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку на його подання.
Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Також, суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберко Олега Петровича №60935461 від 24.12.2019 про відкриття виконавчого провадження.
3.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві (04208, м. Київ, пр-т. Гонгадзе, буд. 5 -б, код ЄДРПОУ 34482497).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головний державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шемберко Олег Петрович (04208, м. Київ, пр-т. Гонгадзе, буд. 5 -б)