03 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/1723/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Явона А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмацького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмацького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просить визнати незаконними та скасувати наступні постанови Бахмацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області: постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 28.02.2018, винесену в рамках виконавчого провадження №49704074; постанову про накладення штрафу від 26.09.2018, винесену в рамках виконавчого провадження №49704074; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 26.07.2019, винесену в рамках виконавчого провадження № 49704074.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи сповіщався. Причину не явки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналіз змісту статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує постанови державної виконавчої служби винесені в межах виконавчого провадження по виконанню рішення, постановленого в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмацького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення моральної шкоди необхідно закрити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмацького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення моральної шкоди - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Суддя С.Л. Клопот