03 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3559/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 01.09.2020 звернувся до суду із заявою, у якій просить:
- визнати дії державного виконавця Носівської ВДВС протиправними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2018 за виконавчим листом №2/742/422/18 від 14.06.2018, виданим Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області;
- закрити виконавче провадження №57194500 за виконавчим листом №2/742/422/18 від 14.06.2018, виданим Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про збільшення розміру аліментів, визначених рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2015 про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмір 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня вступу рішення в законну силу з 08.06.2018;
- скасувати борг 45 323,08 грн.;
- притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства державного виконавця Носівського ВДВС Чуба Олександра Олеговича за вчинені протиправні дії за ВП №57194500.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви, предметом оскарження є постанова державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області та виконавчі дії, прийняті виконавчі рішення з примусового виконання виконавчого листа №2/742/422/18, виданого 14.06.2018 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у цивільній справі. При цьому, ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження (боржник).
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі, з таких підстав.
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби урегульовано статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, учасники виконавчого провадження, яким є позивач, мають право звернутись до адміністративного суду у випадку, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження.
Відповідно до позиції Верховного суду України у справі №6-3077ц15 від 24.02.2016, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Саме такий інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби передбачений статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до цієї норми сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, іншої посадової особи Державної виконавчої служби чи приватного виконавця до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 (справа №213/2012/16).
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 у даній заяві просить скасувати постанову державного виконавця та визнати протиправними дії, які прийняті за наслідком примусового виконання виконавчого листа №2/742/422/18, виданого 14.06.2018 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у цивільній справі, вказаний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Вказана обставина, згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження за його заявою.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз'яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду, що видав виконавчий документ.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його заявою про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений відповідно до квитанції від 01.09.2020 №23.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складений 03.09.2020.
Суддя С.В. Бородавкіна