03 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1287/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства "Південне" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Фермерське господарство "Південне" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення - рішення: - від 14.04.2020 року № 00000310511; - від 14.04.2020 року № 00000320511; - від 14.04.2020 року № 00000330511; - від 14.04.2020 року № 0000713305; - від 14.04.2020 року № 0000723305; - від 14.04.2020 року № 0000733305.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що уповноваженими особами Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку фермерського господарства «Віденне» (код ЄДРПОУ 30798865). За результатами даної перевірки складено акт № 10/11-28-05-11/30798865 від 18.03.2020, на підставі якого, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірним, а тому підлягають скасуванню у повному обсязі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 22 травня 2020 року (Т.1 а.с.1-2).
02 червня 2020 року ухвалою суду в зв'язку з перебуванням судді у відпустці 22 травня 2020 року, відкладено підготовче засідання по справі (Т. 4 а.с.152-153).
15 червня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні (Т.6 а.с.171).
13.05.2020 (вх.№ 9092) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню (Т. 4 а.с.8-41).
Представники сторін до суду надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
На підставі наданих сторонами клопотань, суд вирішив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 30.01.2020 № 180, направлень від 06.02.2020 № 217, від 06.02.2020 № 219, 06.02.2020 № 218 та 06.02.2020 № 216 виданих ГУ ДПС у Кіровоградській області, проведено планову виїзну перевірку фермерського господарства «Південне» за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019 року з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, дотриманням податкового, валютного та іншого законодавства, а також правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2019.
За результатами перевірки складено акт № 10/11-28-05-11/30798865 від 18.03.2020 (Т.1 а.с. 39-67).
Відповідно до Акту, перевіркою, зокрема, встановлено порушення:
- пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 340902грн., у тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 43121 грн., в тому числі: квітень на суму 2546 грн., травень на суму 1246 грн., липень на суму 1592грн., серпень на суму 14773грн., вересень на суму 378 грн., жовтень на суму 10304 грн., листопад на суму 9306грн., грудень на суму 2976 грн.; за 2018 рік на суму 79936грн., в тому числі: серпень на 57331грн., вересень на 11968грн., жовтень на 329 грн., листопад на 9770 грн., грудень на 538 грн.; за 2019 рік на суму 217845 грн., в тому числі: вересень на 216 грн., жовтень на 3655 грн., листопад на 3974 грн., грудень на 210000 грн.
за рахунок заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого господарством не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2018 року на загальну суму 170794,08 грн., в т.ч. ПДВ 28465,68 грн., за вересень 2018 року на загальну суму 70870,16 грн. в т.ч. ПДВ 11811,69 грн. (контрагент покупець - ФГ «Південне», ознака 1) та податкових накладних, складених на контрагента покупця - ФГ «Південне», ознака 3) за квітень 2017 року на загальну суму 2645,64 грн. в т.ч. ПДВ 440,94 грн., за травень 2017 року на загальну суму 3978,18 грн. в т.ч. ПДВ 663,03 грн., за серпень 2017 року на загальну суму 88637,34 грн. в т.ч. ПДВ 14772,89 грн., за жовтень 2017 року на загальну суму 61824,84 грн. в т.ч. ПДВ 10304,14 грн., за листопад 2017 року на загальну суму 55836,12 грн. в т.ч. ПДВ 9306,02грн., за листопад 2017 року на загальну суму 17855,64 грн. в т.ч. ПДВ 2975,94 грн., за серпень 2018 року на загальну суму 173192,4 грн. в т.ч. ПДВ 28865,4 грн., за вересень 2018 року на загальну суму 932,76 грн. в т.ч. ПДВ 155,46 грн., за жовтень 2018 року на загальну суму 1972,74 грн. в т.ч. ПДВ 328,79 грн., за листопад 2018 року на загальну суму 58618,8 грн. в т.ч. ПДВ 9769,8 грн., за грудень 2018 року на загальну суму 3229,56 грн. в т.ч. ПДВ 538,26 грн., за вересень 2019 року на загальну суму 1293,78 грн. в т.ч. ПДВ 215,63 грн., за жовтень 2019 року на загальну суму 21929,1 грн. в т.ч. ПДВ 3654,85 грн., за листопад 2019 року на загальну суму 23846,82 грн. в т.ч. ПДВ 3974,47 грн.
- п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2019 року на суму 1260000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 210000 грн. (контрагент покупець - ФОП ОСОБА_1 ).
- п.3.3 розд. III "Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Мінфіном України від 13.01.2015р. № 4 та зареєстрованого в Мін'юсті України 30.01.15 року за №111/26556, щодо подання не у повному обсязі у податкових розрахунках форми 1-ДФ за 2 та 3 квартали 2017 року даних про суми нарахованих та виплачених доходів за ознакою доходу « 157»;
- пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2«а» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 37762,10 грн. в тому числі по періодах: квітень 2017 - 468,98грн., травень 2017 -1149,27 грн., червень 2017 - 340,71 грн., липень 2017 - 686,50 грн., серпень 2017 - 6451,72 грн., вересень 2017 - 533,41 грн., жовтень 2017- 3042,24 грн., листопад 2017- 884,61 грн., грудень 2017 - 294,02 грн., січень 2018 - 399,24 грн., лютий 2018 - 329,57 грн., березень 2018 - 329,15 грн., квітень 2018 - 546,30 грн., травень 2018 - 618,37 грн., червень 2018 - 463,84 грн., липень 2018 - 1144,41 грн., серпень 2018 - 7953,85 грн., вересень 2018 - 534,10 грн., жовтень 2018 -485,82 грн., листопад 2018 - 3184,95 грн., грудень 2018 - 404,96 грн., січень 2019 - 283,84 грн, лютий 2019 - 191,14 грн, березень 2019 - 354,88 грн, квітень 2019 - 650,34 грн, травень 2019 - 937,38 грн, червень 2019 - 467,83 грн, липень 2019 - 492,99 грн, серпень 2019 - 585,96 грн, вересень 2019 - 595,44 грн, жовтень 2019 - 1094,14 грн, листопад 2019 -1558,49 грн, грудень 2019 - 303,66 грн., та відповідно пп. 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 11630,59 грн.;
- п.188.1 ст.188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 83574,34 грн. в тому числі по періодах: квітень 2017 - 721,42 грн, травень 2017 - 1084,79 грн, серпень 2017 - 24170,16 грн, жовтень 2017- 11159,65 грн, листопад 2017 -1773,02 грн, серпень 2018 - 24744,43 грн, листопад 2018 - 13339,30 грн, грудень 2018 - 40,66 грн, вересень 2019 -61,35 грн, жовтень 2019 - 552,90 грн, листопад 2019 - 5926,66 грн., та відповідно пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 27182,27 грн.;
- пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.170.1.1 та 170.1.4 п.170.1 ст.170, п.176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 158188,85 грн., в тому числі по періодах: квітень 2017 -1053,38 грн., травень 2017 - 505,80 грн., червень 2017 - 2075,86 грн., липень 2017 - 1544,16 грн., серпень 2017 - 1087,50 грн., вересень 2017 -1906,94 грн., жовтень 2017 - 13096,65 грн., листопад 2017 -14082,58 грн., грудень 2017 - 9365,70 грн., січень 2018 - 67,64 грн., лютий 2018 - 867,74 грн., березень 2018 -1732,24 грн, квітень 2018 - 935,46 грн., травень 2018 - 1084,58 грн, червень 2018 - 1171,06 грн., липень 2018 - 3341,27 грн, серпень 2018 - 21490,21 грн, вересень 2018 - 1712,62 грн., жовтень 2018 - 1980,68 грн, листопад 2018 - 18081,84 грн, грудень 2018 - 4166,09 грн., січень 2019 - 707,05 грн, лютий 2019 - 1855,81 грн, березень 2019 - 539,82 грн, квітень 2019 - 4381,89 грн, травень 2019 -731,34 грн, червень 2019 - 176,90 грн, липень 2019 - 1996,92 грн, серпень 2019 - 739,41 грн, вересень 2019 - 7977,99 грн, жовтень 2015 - 11398,51 грн, листопад 2019 - 5212,73 грн, грудень 2019 - 7820,49 грн, та відповідно пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 43705,78 грн.;
- п.188.1 ст.188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп.164.2.5 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 57075,30 грн. в тому числі по періодах: жовтень 2017- 5699,12 грн, листопад 2017- 13452,70 грн, грудень 2017 - 4868,99 грн, серпень 2018 - 22482,69 грн, вересень 2018 - 254,35 грн, жовтень 2018 - 537,95 грн, листопад 2018 - 2645,22 грн, грудень 2018- 840,0 грн, вересень 2019- 291,43 грн, жовтень 2019 - 5426,84 грн, листопад 2019 - 576,02 грн, та відповідно пп. 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 17977,78 грн.;
- п.188.1 ст.188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп.1.2, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, -л. 164.2.5 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2«а» ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий військовий збір в сумі 5710,91 грн. в тому числі по періодах: квітень 2017 - 49,30 грн, травень 2017 - 74,13 грн, серпень 2017- 1651,63 грн, жовтень : 17- 762,58 грн, листопад 2017- 121,16грн, серпень 2018- 1690,87 грн, листопад 2018- 911,52грн., грудень 2018 -2,78 грн, вересень 2019-4,19 грн, жовтень 2019-37,78грн, листопад 2019 - 404,99 грн, та відповідно пп. 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 1857,46 грн.;
- п.188.1 ст.188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп.1.2, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп. 164.2.5 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий військовий збір в сумі 3900,15 грн. в тому числі по періодах: жовтень 2017- 389,44грн, листопад 2017- 919,27 грн, грудень 2017 - 332,71 грн, серпень 2018 - 1536,32 грн, вересень 2018 - 17,38 грн, жовтень 2018 - 36,76 грн, листопад 2018 - 180,76 грн, грудень 2018 - 57,40 грн, вересень 2019 - 19,91 грн, жовтень 2019 - 370,83 грн, листопад 2019 - 39,36 грн, та відповідно пп. 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПКУ нарахована пеня в сумі 1228,48 грн.
На підстав акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 14.04.2020 №00000310511, яким до фермерського господарства «Південне» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 426127,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями в сумі 340902 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 852225,5 грн.; від 14.04.2020 № 00000320511 яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 210000 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 63000 грн.; від 14.04.2020 № 00000330511 яким застосовано штраф в сумі 63121,50 грн. за платежем податок на додану вартість; від 14.04.2020 № 0000713305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 249997,94 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 121336,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89848,64 грн. та пеня 38812,86 грн.; від 14.04.2020 № 0000723305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 431529,95 грн., з яких за податковим зобов'язанням в сумі 215264,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154582,24 грн. та сума пені - 61683,56 грн.; 14.04.2020 № 0000733305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 19437,59 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 9611,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6740,59 грн. та сума пені - 3085,95 грн. (а.с.94-99).
Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2017 року, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).
Фермерське господарство «Південне» відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, є платником податків та, згідно з п. 16.1.4 ст.16 ПК України, несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.14.1.137 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15, п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що під час проведення перевірки уповноваженими працівниками відповідача, на підставі наданих ФГ «Південне» документів, а саме: відомостей по рахунку 270.2 «Продукція сільськогосподарська на току» за грудень 2019 року, відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за грудень 2019 року, видаткової накладної від 30.12.2019 №000147 встановлено реалізацію ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) полови в кількості 500 т на загальну суму 1260000 грн., в т.ч. ПДВ 210000 грн. Розрахунки за поставлену продукцію станом на 31.12.2019 не проведено.
Згідно відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом на 31.12.2019 по ФГ «Південне» загальна сума дебіторської заборгованості становила 2702183 грн., в тому числі дебіторська заборгованість по ФОП ОСОБА_1 в сумі 1260000 грн., що відображено в додатку 1 до Довідки про загальну інформацію щодо платника податків та його діяльність.
Таким чином, в ході перевірки ФГ «Південне», яка проводилась за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 року, встановлено реалізацію сільськогосподарської продукції (полови) ФОП ОСОБА_1 в кількості 500 т за ціною 2100 грн. за 1 тону на загальну суму 1260000грн., в т.ч. ПДВ 210000грн., що підтверджено наданою для перевірки видатковою накладною від 30.12.2019 року №000147 та записами в бухгалтерському обліку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ФГ «Південне» були надані в ході перевірки первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п.2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
У ст. 11 розділу IV «Фінансова звітність» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Таким чином, операція з реалізації сільськогосподарської продукції (полови) відображена ФГ «Південне» в бухгалтерському обліку, що відповідає даним фінансової звітності, а саме -Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2019.
На порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України господарством занижено податкові зобов'язання за грудень 2019 року в сумі 210000 грн. внаслідок не відображення в податковій декларації з податку на додану вартість операції з продажу сільськогосподарської продукції полови.
Судом встановлено, що ФГ «Південне» самостійно складено та зареєстровано 03.03.2020 за №9335239768 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2019 № 27 на поставку полови в кількості 500 т за ціною 2100 грн. за 1 тону, на загальну суму 1260000 грн., в т.ч. ПДВ 210000 грн.
В розділі 3.1.2.4 акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 на суму 1260000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 210000 грн. (контрагент покупець - ФОП ОСОБА_1 ), чим порушено п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
В матеріалах справи, наявні пояснення головного бухгалтера ФГ «Південне» стосовно реалізації полови ФОП ОСОБА_1 у грудні 2019 року. Пояснення надано 11.03.2020 за вих.№72, в якому зазначено, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної №27 від 30.12.2019, виданої на ФОП ОСОБА_1 , виникла в зв'язку з відсутністю лімітів коштів для реєстрації такої податкової накладної (Т.4 а.с.43).
Згідно даних Реєстру операцій СЕА ПДВ (п. 200-1.9 ст. 200-1 ПКУ) за період з 31.12.2019 по 15.01.2020 сума ліміту ФГ «Південне» не перевищувала 178451 грн., що підтверджує пояснення головного бухгалтера про відсутність ліміту коштів для реєстрації виданої податкової накладної №27 від 30.12.2019 на поставку полови в кількості 500 т за ціною 2100 грн. за 1 тону, на загальну суму 1260000 грн., в т.ч. ПДВ 210000 грн.
Тобто, розрахунок коригування від 03.03.2020 року №1 до податкової накладної від 30.12.2019 року №27 зареєстровано в ЄРПН в періоді, який не підлягав перевірці, а саме, у березні 2020 року.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами відповідача, що висновки що викладені в акті документальної планової виїзної перевірки ФГ «Південне» в розділі 3.1.2.1 А) Податкові зобов'язання з ПДВ по операції з реалізації сільськогосподарської продукції (полови) (заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 210000 грн., зроблені на підставі складених документів, які відображені в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за 2019 рік та є правомірними.
Крім того, дане порушення норм законодавства, встановлене під час перевірки, коригування до податкової накладної від 30.12.2019 року №27, що зареєстровано в ЄРПН лише у березні 2020 року, підтверджує правомірність встановлення порушення та винесення Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень від 14.04.2020 № 00000320511 яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 210000 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 63000 грн.
Також, судомо встановлено, що під час здійснення перевірки, відповідно до фактів відображених відповідачем в Акті № 10/11-28-05/11/30798865 від 18.03.2020, виявлено порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - не нараховано податкові зобов'язання при використанні посівного матеріалу, ПММ та добрив в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку за 2018 рік на суму 40278 грн., в тому числі: серпень - 28466 грн., вересень - 11812 грн.
Перевіркою встановлено, що згідно акту №1 витрат насіння і садивного матеріалу за серпень 2018 року за формою № ВЗСГ- 4, спосіб висіву суцільний, із складу видано на посів озимий ріпак ІНВ1066 для посіву на 4 поле 1 бр., площа 50 га, 35 мішків (п.о.) насіння та озимий ріпак Артус для посіву на 9 поле 2 бр., площа 70 га, 42 мішків (п.о.) насіння.
Згідно облікового листа тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма 67-6) комбайнером Пащенко О.С. комбайном «Нью Холанд» проводився посів озимого ріпаку на площі 226,7 га (99га + 127,7га).
Згідно облікових листів трактористів-машиністів (сільгоспоблік, форма 67-6) обмолот озимого ріпаку здійснювався з площі 127,7 га з 9 поля бр.2.
Обмолот озимого ріпаку з 4 поля 1 бр. на площі 99 га не здійснювався. Згідно з письмовими поясненням головного бухгалтера від 11.03.2020 (Т.4 а.с.43) щодо загибелі озимого ріпаку врожаю 2018 року на площі 99 га, зазначено, що податкові зобов'язання не нараховано у зв'язку з не відображенням вбухгалтерському обліку проводок його загибелі.
Суд зазначає, що в ході перевірки та під час розгляду справи, позивачем не надано будь-яких первинних документів, або інших доказів, що підтверджували б загибель озимого ріпаку врожаю 2018 року на площі 99 га.
Факт загибелі/знищення посівів/насаджень не оформлено Актом обстеження та списання загиблих посівів (надалі - Акт). Такий Акт підписується комісією, що створюється за наказом директора. До цієї комісії можуть входити: директор підприємства, агроном, головний бухгалтер, інші працівники підприємства. Додатково в комісію включається голова сільської ради, депутати сільської ради. В Акті має зазначатися: дата його складення, місце розташування земельної ділянки (координати поля), що обстежувалося, види загиблих культур, ступінь їх загибелі (повна/часткова) причина їх загибелі та код надзвичайної події згідно із Класифікатором ДК 019:2010, що затверджений Наказом Держкомітету питань з технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457.
Також, до суду як доказ, не надано висновок Торгово-промислової палати України, де вказано, що несприятливі погодні умови спричинили загибель і пошкодження озимого ріпаку врожаю 2018 року на площі 99 га, визнані форс-мажорними обставинами станом на відповідну дату; довідку сільської ради, протокол комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Суд погоджується з доводами відповідача, що ФГ «Південне» не доведено, що із засіяного поля площею 99 га господарство мало намір зібрати врожай озимого ріпаку врожаю 2018 року, а загибель посівів сталася з незалежних від фермерського господарства причин. У зв'язку з зазначеним витрати на посівний матеріал, дизельне паливо, добрива на посів озимого ріпаку на площі 99га, є витратами, які використані в негосподарській діяльності, адже із посівів, що загинули, уже не буде зібрано врожай і відповідно не з'явиться дохід від реалізації сільгосппродукції.
Отже, господарством використано посівний матеріал, дизельне паливо, добрива на посів озимого ріпаку всього на площу 226,7га, а зібрано з площі 127,7 га. Частина озимого ріпаку, яка загинула, становить 43,67 відс. (99/226,7*100%). Вирощування сільгоспкультур, які загинули, не спрямоване на отримання доходу. Відповідно, сільгосппідприємство повинно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст.198 ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, які були використані при вирощуванні посівів озимого ріпаку.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки, що підприємством на порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов'язання за серпень 2018 року в сумі 28466 грн., за вересень 2018 року - 11812грн., в результаті не нарахування податкових зобов'язань при списанні матеріалів, фактичне використання яких в господарській діяльності підприємства в ході перевірки не підтверджено відповідними первинними документами.
Також, судом встановлено, що перевіркою на підставі відомостей продажу в рахунок паїв, накладних, записів в головній книгах по Дт рахунку 685.1 «Розрахунки по орендній платі за земельні паї» та Кт рахунку 701.1 «Дохід від реалізації готової продукції» встановлено, що на протязі періоду з 01.01.2017 по 31.12.2019 ФГ «Південне» здійснювало реалізацію власної продукції (пшениці, кукурудзи та ячменю ярого власного виробництва) в рахунок оплати за оренду земельних паїв відповідно договорів оренди землі за кількістю та цінами, визначеними наказом голови господарства, які є нижче звичайних.
Також згідно відомостей продажу в рахунок заробітної плати, накладних та записів в головних книгах по Дт рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та Кт рахунку 701.1 «Дохід від реалізації готової продукції» встановлено, що господарством на протязі періоду з 01.01.2017 по 31.12.2019 проводилась реалізація пшениці, кукурудзи, ячменю ярого власного виробництва, працівникам господарства в рахунок заробітної плати за цінами, які є нижче звичайних.
За результатами співставлення відомостей, що наведено в наказах «Про оплату за оренду земельних паїв» та відомостей, що наведено в податкових накладних, судом встановлено, що сільськогосподарська продукція реалізована фізичним особам-неплатникам ПДВ за цінами, встановленими у наказах «Про оплату за оренду земельних паїв».
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 632 цього кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Тобто, визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що реальність зазначених господарських операцій відповідачем не заперечувалось ні в акті перевірки, ні в під час розгляду справи.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Термін «звичайна ціна» визначено у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України, відповідно до якого під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ.
Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Із зазначеного вище слідує, що ціни, які не підтягають державному регулюванню, на продукцію або товари, встановлюють безпосередньо суб'єкти підприємницької діяльності, тобто учасники договірних відносин. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу відповідає ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
При дослідженні фактору «формування ціни» контролюючий орган повинен співставити такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту, знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів. Нормами пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, норми ПК України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):
визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;
встановлюють низку обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни), однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах);
передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.
На переконання суду, у розумінні норм ПК України звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).
Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до пункту 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.
Отже, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.
Суд зазначає, що відповідно до наданої відповідачем інформації, для визначення бази оподаткування взяті середньостатистичні ціни по Олександрійському району за 2017-2018 роки та середні ціни Кіровоградської обласної державної адміністрації за 2019 рік. На підтвердження зазначеного, до матеріалів справі представником відповідача надано Листи Головного управління статистики у Кіровоградській області «Про надання інформації» від 06.03.2018 № 06.2-76/796 (а.с.58-59) та від 04.03.2019 № 06.2-59/795-19 (а.с.60-61, 62). Таким чином для порівняння середніх закупівельних (статистичних) цін на зерно, при здійсненні перевірки уповноваженими працівниками використовувалась інформація про ринкові ціни з офіційно визнаних джерел.
Суд зазначає, що при порівнянні цін зазначених позивачем в накладних та наказах «Про оплату за оренду земельних паїв» з середніми закупівельними цінами наданими Головним управлінням статистики у Кіровоградській області, було встановлено, що ФГ «Південне» занижено базу оподаткування операцій з постачання самостійно вирощеної продукції (пшениці, кукурудзи, ячменю ярого), в результаті чого на порушення пп.14.1.71, пп.14.1.235, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 85966 грн., в тому числі: - за 2017 рік на 38463грн., в тому числі: квітень - 441 грн., травень -663 грн., серпень - 14773 грн., жовтень - 10304 грн., листопад - 9306 грн., грудень - 2976 грн.; - за 2018 рік на 39658грн., в тому числі: серпень - 28865 грн., вересень - 156 грн., жовтень - 329 грн., листопад - 9770 грн., грудень - 538 грн.; - за 2019 рік на 7845 грн., в тому числі: вересень - 216 грн., жовтень - 3655 грн., листопад - 3974 грн.
Як наслідок, дане порушення привело до відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених на контрагента покупця - ФГ «Південне» (ознака 3) на загальну суму 85966 грн., чим було порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Також, судом встановлено, в Акті перевірки ФГ «Південне» відображено порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 4658,33грн., в тому числі: за лютий 2017 року - 198,33 грн., квітень 2017 року - 1906,67 грн., травень 2017 року -583,33 грн., липень 2017 року - 1591,67 грн., вересень 2017 року - 378,33 грн. в зв'язку з проведенням нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання ідентифікованого товару/послуг у постачальників, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.
Суд погоджується з доводами відповідача, що нереальність операцій з придбання послуг з поточного ремонту гідроциліндр ЦС-75, гідроциліндра КАМАЗ, компресор КАМАЗ, насос глибинний, гідроциліндра повороту Т-150, гідроциліндра 2 ПТС-4 у ТОВ «Агроіндустрія Плюс» підтверджується наступним:
- в актах здачі-прийомки робіт фактичне місце виконання робіт не зазначено;
- від виконавця зазначено лише підпис, не зазначено ПІБ особи, яка підписала акт, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у документальному оформленні операції, в тому числі щодо їх підписів;
- відсутні заявки ФГ «Південне» про необхідність проведення поточних ремонтів вузлів і агрегатів;
- відсутні дефектні акти із зазначенням виду поломки та обсягу необхідних робіт по ремонту та заміні запчастин, тощо;
- відсутня калькуляція робіт з ремонту;
- відсутні документи, які підтверджують факт транспортування гідроциліндрів, насосів, кулака поворотного, компресорів до місця виконання робіт тощо;
- відсутні гарантійні талони на гарантійне обслуговування відремонтованих вузлів і агрегатів;
В результаті проведеного аналізу не встановлено факту взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) від ТОВ «Агроіндустрія Плюс» та подальшої їх реалізації на адресу ФГ «Південне» у зв'язку з відсутністю (ненаданням): надання здачі-прийомки робіт без зазначення місця складання, місця виконання послуг, гарантійних талонів, товарно-транспортних накладних на перевезення, а також встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Враховуючи зазначені доводи, суд приходить до висновку, що походження придбаних та реалізованих товарів (послуг) не встановлено, а реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.
Як наслідок, відповідачем було доведено, що господарські операції між ФГ «Південне» та контрагентом-постачальником ТОВ «Агроіндустрія плюс» не відбулися у дійсності, а ФГ «Південне» при декларуванні допущено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 4658,33 грн.
Також, на підставі наявних матеріалів справи, судом встановлено, що вході перевірки було виявлено, що згідно наданих на перевірку документів ФГ «Південне» здійснювало виплату заробітної плати працівникам як в грошовій так і в натуральній (негрошовій) формі, (про що свідчить бухгалтерська проводка Кредит 701.1, 703.1, 712 рахунку Дебет 661 рахунку).
Відповідно до вимог п. 164.3 ст.164 Податкового кодексу України при визначені бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Згідно п. 164.5 ст.164 Податкового Кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К - 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Ставка податку на доходи фізичних осіб наразі становить 18%, відтак коефіцієнт - 1,21951. Таким чином, у разі коли плата працівнику видається у натуральній формі, зарплата як об'єкт обкладання ПДФО збільшується на коефіцієнт, обумовлений виходячи зі ставки ПДФО.
Фермерським господарством «Південне», під час нарахування (надання) доходів (заробітної плати) у будь-якій негрошовій формі до бази оподаткування (продуктів харчування в рахунок заробітної плати), на протязі періоду який перевірявся, не застосовувався «натуральний» коефіцієнт, чим порушено пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.167.1 ст.167, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2«а» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 37762,10 грн.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, с: звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, для виплати заробітної плати працівникам в натуральній формі повинні бути виконані наступні умови, передбачені чинним законодавством:
- натуральна оплата повинна становити не більше 30% загальної суми заробітної плати на місяць;
- виплата заробітної плати в натуральній формі повинна бути передбачена колективним договором підприємства;
- керівником підприємства має бути виданий відповідний наказ з переліком продукції, якою буде виплачуватись заробітна плата, а також із зазначенням її ціни, що не повинна перевищувати собівартості продукції.
Відповідно до пояснень представника позивача, колективним договором ФГ «Південне» не передбачено виплату заробітної плати в натуральній формі і відповідних наказів керівником підприємства не видавалось.
Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній колективний договір ФГ «Південне», натомість в наявності містяться Накази «Про оплату праці на весняно-польових роботах» від 01.03.2017 № 46/4 та від 13.03.2018 № 35/2 (Т.6 а.с.156, 157) та Накази «Про видачу зерна» від 15.09.2017 № 167, від 12.11.2018 № 189, від 12.11.2019 № 258/1 (Т.6 а.с.161, 162, 163) зі змісту яких встановлено, що позивачем в рахунок оплати праці видавалось зерно працівникам.
Відповідно до п. 176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пеня розрахована відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України в сумі 11630,59 грн.
Також, відповідно до даних встановлених перевіркою фермерським господарством «Південне» видавались працівникам продукти харчування (в т.ч. сільгосппродукція) в рахунок заробітної плати по цінам нижче ринковим.
Відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
Згідно з пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Перелік офіційно визнаних джерел інформації про ринкові ціни установлюється Кабінетом Міністрів України. Для визначення бази оподаткування взяті середньостатистичні ціни по Олександрійському району за 2017 - 2018 роки та середні ціни Кіровоградської обласної державної адміністрації за 2019 рік.
Суд зазначає, що аналіз цін реалізації продукції позивачем, а саме факт їх заниження в порівнянні з ринковими, вже проведено в даному рішенні.
Таким чином, в порушення п. 188.1 ст.188, пп.14.1.71 п.14.1 ст. 14, пп.164.2.5 п. 164.2, п.164.5, ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України, ФГ «Південне» не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 83574,34 грн. Пеня розрахована відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України в сумі 27182,27 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що згідно наданих на перевірку документів орендна плата за земельні ділянки (паї) за перевіряємий період виплачувалась як у грошовій так і не грошовій формах, (про що свідчить бухгалтерська проводка Кредит 701.1, 703.1, 712 рахунку Дебет 685.1 рахунку).
Відповідно до даних первинного обліку, ФГ «Південне» при виплаті сум орендної плати за земельні частки (паї) у не грошовій формі (товари, послуги) не застосовано «натуральний» коефіцієнт у відповідності до п. 164.5 ст.164 Податкового Кодексу України, що призвело до порушення пп.164.2.5 п.164.2, п. 164.5 ст.164, пп. 170.1.1 та 170.1.4 п. 170.1 ст.170, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України та заниження сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 158188,85 грн. Пеня розрахована відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України в сумі 43705,78 грн.
Відповідно до даних первинного обліку, ФГ «Південне» в рахунок орендної плати за земельні ділянки (паї) видавало пайовикам не в грошовій формі (сільськогосподарською продукцією) по цінам нижче ринковим що призвело до порушення п.188.1 ст. 188, пп.14.1.71 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 «а» ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого не нарахований та не утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 57075,30 грн. Пеня розрахована відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України в сумі 17977,78 грн.
Відповідно до ст. 18 Податкового кодексу України позивач являється податковим агентом на якого покладено обов'язок з обчислення, утримання податку з доходів фізичних осіб, що нараховується (виплачується, надається) платнику та сплата податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податку.
Підпунктом 162.1.3, пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податку є податковий агент.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно з абз. 2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду
Відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
Відповідно пп.168.1.5 якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені податковим Кодексом для місячного податкового періоду.
Враховуючи, що відповідачем доведено порушення при розрахуванні позивачем податку з доходів фізичних осіб, як наслідок підтверджуються обставини не вірного нарахування, обчислення та сплати військового збору фермерським господарством «Південне».
Судом встановлено, що в ході перевірки відображено, що згідно з пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військового збору є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, нарахування, утримання та сплата перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за лавкою (1,5 відсотків), визначеною пп. 1.3 цього пункту.
Відповідно п. 164.3 ст.164 Податкового кодексу України при визначені бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Базою оподаткування військовим збором під час нарахування (надання) доходів у будь - якій не грошовій формі є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно Податкового кодексу України.
За приписами частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, було надано належну оцінку доказам, наданих представниками сторін та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що підтверджують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про правомірність прийняття Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області податкових повідомлень - рішень від 14.04.2020 №00000310511, яким до фермерського господарства «Південне» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 426127,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями в сумі 340902 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 852225,5 грн.; від 14.04.2020 № 00000320511 яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 210000 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 63000 грн.; від 14.04.2020 № 00000330511 яким застосовано штраф в сумі 63121,50 грн. за платежем податок на додану вартість; від 14.04.2020 № 0000713305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 249997,94 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 121336,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89848,64 грн. та пеня 38812,86 грн.; від 14.04.2020 № 0000723305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 431529,95 грн., з яких за податковим зобов'язанням в сумі 215264,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154582,24 грн. та сума пені - 61683,56 грн.; 14.04.2020 № 0000733305 яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 19437,59 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 9611,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6740,59 грн. та сума пені - 3085,95 грн., а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог фермерського господарства "Південне" (вул. Соборна, 103, смт. Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042, ЄДРПОУ: 30798865) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула