02 вересня 2020 року справа № 340/1681/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправною бездіяльність та дії, зобов'язати вчинити дії, відшкодування збитків, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування йому періоду роботи на посаді директора ПП "Алмаз" з 01.01.1998 по 30.6.2000 включно до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати йому період роботи на посаді директора ПП "Алмаз" з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію;
3) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо перерахування 01.02.2020 року його пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 %;
4) зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням величини одного року страхового стажу у розмірі 1,35 % та індексацією з 01.02.2020 року;
5) стягнути з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на його користь збитки в розмірі 5000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що на його звернення до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії з врахуванням стажу, який раніше не був врахований відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачем отримано відмову, яку він вважає такою, що порушує його права. Стверджує, що ним було надано до заяви всі необхідні довідки, що підтверджують періоди трудової діяльності та трудову книжку.
З поданого до суду відзиву на позовну заяву встановлено, що представник відповідача посилався на те, що під час розрахунку пенсії позивачу були враховані всі надані ним документи, вважає дії посадових осіб управління пенсійного фонду під час нарахування пенсійного забезпечення позивачеві правомірними, вважає адміністративний позов необґрунтованим та наголошує на відмові в його задоволенні (а.с.45-47).
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.121-124).
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та, згідно ст.ст.257,263 КАС України, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 03.11.2017року (а.с.54-55).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 року (справа №п/811/867/18), позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано Головне управління ПФУ в Кіровоградській області при призначені пенсії за віком ОСОБА_1 застосувати довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.08.2016 року б/н, видану ПП "Алмаз" (а.с.16-18).
На виконання судового рішення, ГУ ПФУ в Кіровоградській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Після перерахунку за рішенням суду страховий стаж склав - 23 роки 11 місяців 26 днів. Коефіцієнт страхового стажу, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % становив - 0,32288. Заробітна плата взята за період з 01.12.1992 по 31.12.1997, обчислена згідно з ст.40 Закону України №1058-VI та складає 15874,66 грн. (3764,40 грн. * 4,12705), де 3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (взято за три роки перед виходом на пенсію) - 4,21705 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Основний розмір пенсії станом на 01.06.2020 року з урахуванням вище зазначених показників складає 5126,61 грн. (15874,66*0,32288).
На звернення позивача, листом від 20.02.2020 року 33/03-04 Головне управління ПФУ в Кіровоградській області надало роз'яснення щодо зменшення розміру пенсії, управлінням зазначено, що внаслідок помилки програмного забезпечення обчислення розміру пенсії здійснено з урахуванням величини оцінки 1 року страхового стажу в розмірі 1,35 %, що призвело до безпідставного збільшення розміру його пенсії. Обчислення розміру пенсії проведено виходячи з страхового стажу 23 роки 11 місяців 26 днів (стаж порахований по 31.12.1997), коефіцієнт страхового стажу - 1,35 % становив 0,32288. Заробітна плата взята за весь період з 01.12.1992 по 31.12.1997 та обчислена згідно з ст. 40 Закону, складає 18573,36 грн. (4404,35 х 4,21705, де 4404,35 грн. - середня заробітна плата (дохід в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки, збільшена на 1,17 (3760,40 грн. х 1,17); 4,21705 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати станом на 01.01.2020 р. становив 5996,96 грн., де 5996,96 грн. - основний розмір пенсії (18573,36 грн. х 0,32288). В ході перевірки правильності обчислення розміру пенсійної виплати виявлено некоректність обрахунку коефіцієнту страхового стажу. Розмір пенсійної виплати приведено у відповідність до чинного законодавства з 01.02.2020. В результаті уточнення коефіцієнт страхового стажу, з урахуванням величини оцінки 1 року страхового стажу 1 % становить - 0,23917. З 01.02.2020 року розмір пенсії складає 4442,19 грн. (а.с.25).
15.05.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням записів у трудовій книжці з 01.01.1998 року по 30.06.2000 р. (а.с.36).
Однак на вказану заяву відповіді не отримав.
Не погоджуючись з такими діями управління позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV регламентовано, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
В силу вимог частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Так, згідно з частиною першою статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до вимог частини третьої статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 4 Порядку №637 передбачено, що час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з січня 2004 роду по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Крім того, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, підтвердженням трудового стажу до 01.01.2004 року є наявність доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ПП "Алмаз" в період з 28.02.1992 по 28.08.2017 на посаді директора (а.с.14-15).
Відповідно до частини першої Закону №1058 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
При цьому, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персонофікованого обліку з 01.08.1997 року сплата внесків по ПП «Алмаз» відсутня (а.с. 83). Як встановлено судом, у інформації, яка викладена у аудиторському звіті відомості про заробітну плату за період з 01.01.1998 по 01.01.2000 року також відсутня.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні періоду з 01.01.1998 по 01.01.2000 до його страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.02.2020 року, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, суд зазначає.
Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ, яким до ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, п. 4 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.
Так, відповідно до ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Отже, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначено пенсію з 01.11.2017 року.
Зі змісту пенсійної справи та письмових пояснень відповідача встановлено, що позивачу при призначені пенсії взято заробітну плату - 18573,36 грн (4044,35 * 4,21705, де 4404,35 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки, збільшена на 1,17 (3760,40 грн.*1,17); індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.
18573,36 * 0,2317-4442,19 грн.
Судом встановлено, що через помилку програмного забезпечення при проведені масового перерахунку пенсії, яка полягала в тому, що показник середньої заробітної плати за 2014,2015 та 2017 роки збільшений на 1,17 % застосовано у співвідношенні до коефіцієнту страхового стажу 1,35 % (тоді як мав бути застосований коефіцієнт - 1%);
18573,36*0,32288-5996,96 грн.
З наведеного вище, суд дійшов висновку, що після приведення пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність, право на належне пенсійне забезпечення є відновленим:
- середня заробітна плата 15874,66 (3764,40 грн.* 4,12705), де 3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-VI;
-4,21705 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати;
- коефіцієнт страхового стажу - 1,35 %, відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058;
- 5125,61 грн. (15874,66*0,32288) - основний розмір пенсії.
Відповідно до п.4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Виходячи з даного положення коефіцієнт 1,35% застосовувався для визначення розміру пенсії особам, яким пенсія призначалась у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
Як встановлено судом, відповідачем застосовується коефіцієнт - 1,35 % відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, що свідчить про відсутність предмету спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та дії, зобов'язати вчинити дії, відшкодування збитків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко