про накладення штрафу за невиконання судового рішення
03 вересня 2020 року м. Київ №320/5530/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в письмовому провадженні питання накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №320/5530/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Віто-Поштовської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, визнано таким, що не відповідає закону та скасовано рішення 50-ї сесії 7-го скликання Віто-Поштовської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,14 га (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд); зобов'язано Віто-Поштовську сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,14 га, в с. Віта-Поштова згідно графічних матеріалів в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України; стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Віто-Поштовської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про зобов'язання Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі №320/5530/19 та накладення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення штрафу зі стягненням половини суми накладеного штрафу на користь ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення скасовано, прийнято нову постанову, якою зобов'язано Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі №320/5530/19 протягом одного місяця після отримання копії вказаної постанови.
Від позивача до суду надійшло клопотання про встановлення для Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області нового строку подання звіту та накладення за наслідками неподання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №320/5530/19 штрафу на відповідача у сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зі стягненням на користь позивача половини суми накладеного штрафу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 призначено судове засідання з вирішення питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судового рішення на 02.09.2020.
Сторони участі повноважних представників у судовому засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Судом відповідно до частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 та частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено здійснювати розгляд заяви без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі сторін та вирішено продовжити розгляд питання про накладення штрафу в письмовому провадженні.
Вирішуючи наявність підстав для накладення штрафу за невиконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина перша).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга).
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (частина третя).
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання (частина четверта).
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження (частина п'ята).
Як зазначалось, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №320/5530/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Віто-Поштовської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та вирішено, зокрема, зобов'язати Віто-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,14 га, в с. Віта-Поштова згідно графічних матеріалів в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про зобов'язання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі №320/5530/19 та накладення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення штрафу зі стягненням половини суми накладеного штрафу на користь ОСОБА_1 .
Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою зобов'язано Віта-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у адміністративній справі №320/5530/19 протягом одного місяця після отримання копії вказаної постанови.
Як убачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», від Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов лист від 23.07.2020 №04-12/100 (вх. ШААС №26218 від 28.07.2020), яким повідомлено суд, що 03.03.2020 Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області за результатом розгляду та з метою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 в адміністративній справі №320/5530/19 прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за заявою гр. ОСОБА_1 .
До вказаного листа Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області долучено копію рішення від 03.03.2020 №29-51 «Про розгляд заяви Київського окружного адміністративного суду», яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області в зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки не відповідає генеральному плану с. Віта-Поштова.
Під час судового розгляду судом першої інстанції адміністративної справи №320/5530/19 встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області слугувало те, що бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться у правах третіх осіб, про що зазначено у рішенні Віто-Поштової сільської ради від 30.07.2019 №50-37.
Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем станом на час розгляду питання про накладення штрафу рішення суду в частині зобов'язання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,14 га, в с. Віта-Поштова згідно графічних матеріалів в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
При цьому, судом враховано різні за змістом причини відмови Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність однієї й тієї ж земельної ділянки за одним і тим же клопотанням позивача (знаходження бажаного місця розташування земельної ділянки у правах третіх осіб у першому випадку та невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки генеральному плану с. Віта-Поштова у другому випадку).
На переконання суду, такі дії Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області свідчать про пряме ухилення від виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №320/5530/19 яким зобов'язано Віто-Поштову сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За таких обставин, поданий Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду звіт не береться судом до уваги.
Щодо клопотання позивача про накладення штрафу, суд зазначає, що згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Під час вирішення питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.
Як убачається з матеріалів справи, з часу набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 в адміністративній справі №320/5530/19 законної сили відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання вказаного судового рішення.
Право позивача, на захист якого ним було подано позов у зазначеній справі та яке визнано судом порушеним і для відновлення якого ухвалено вказане судове рішення, не є реалізованим без повного та належного виконання такого рішення суду.
Відтак, суд констатує, що невжиття відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, всіх належних і необхідних заходів для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 в адміністративній справі №320/5530/19 фактично нівелює мету правосуддя, порушує основоположний конституційний принцип обов'язковості судового рішення та конвенційні засади, зокрема статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і ставить позивача в юридичну невизначеність.
Таким чином, ураховуючи, що ОСОБА_2 , який відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є головною посадовою особою Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та очолює її виконавчий комітет, не забезпечив повне виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, яким є голова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 .
При цьому у рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 у справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
У рішенні від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України» ЄСПЛ зазначив, що виконавче провадження є другим етапом у провадженні, оскільки право, яке відстоювалось, фактично не реалізовано до виконання.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням рішення суду, який націлений на забезпечення повної та всебічної реалізації прав особи, які були захищені судом, та їх дієвого відновлення.
Згідно рекомендацій, зауважень та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява №40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції, про що навіть 6 березня 2008 року згідно з пунктом 2 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів. Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено: «Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» зазначив, зокрема таке: «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
У даному випадку суд констатує фактичну відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 1291 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади, у т.ч. в частині обов'язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
Внаслідок невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Визначаючи розмір штрафу, з урахуванням положень частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн. (2102,00 грн. х 20), оскільки такий розмір, за висновком суду, буде достатнім для відповідача, та спонукатиме його виконати рішення суду.
Відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Оскільки накладення штрафу за невиконання рішення суду не звільняє від обов'язку його виконання, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для надання звіту про виконання рішення суду.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у прийнятті звіту Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 в адміністративній справі №320/5530/19.
2. Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити частково.
3. Накласти на голову Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 штраф у розмірі 42040,00 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень 00 коп.).
4. Половину штрафу у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) стягнути з голови Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
5. Половину штрафу у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) стягнути з голови Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
6. Попередити керівника суб'єкта владних повноважень - голову Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
7. Встановити Віто-Поштовій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області новий строк для надання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 в адміністративній справі №320/5530/19 та зобов'язати відповідача подати новий звіт протягом одного місяця з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
Стягувачі:
- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
- Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н., вул. Липська, буд.18/5).
Боржник - голова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце роботи: 08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 4).
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 03.09.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.