02 вересня 2020 року № 320/2630/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в якому просив:
- визнати протиправними дії Гатненської сільської ради при наданні викопіювання з генерального плану с. Гатне місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, на якому передбачено будівництво дороги та інших її частин при відсутності жодних чинних обмежень;
- зобов'язати Гатненську сільську раду не чинити жодних перешкод у погодженні проекту землеустрою, на якому не буде передбачено будівництво дороги через земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, як це передбачено на генеральному плані с. Гатне;
- зобов'язати Гатненську сільську раду внести відповідні зміни до генерального плану с. Гатне в частині прокладання дороги через земельну ділянку за кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, якими усунути перешкоди у реалізації ОСОБА_1 його прав, як власника земельної ділянки, яка не містить жодних чинних обмежень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 відкрито провадження по даній справі та визначено, що справа буде розглядатись у порядку загального позовного провадження.
Позивач 24.06.2020 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Гатненської сільської ради, які полягають у втручанні при здійсненні ОСОБА_1 повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074 шляхом визначення у рішенні №61 від 20.03.2020 містобудівної документації «Генеральний план (внесення змін) поєднаний з детальним планом території окремих частин с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області» червоних ліній у вигляді дороги через належну йому земельну ділянку, при відсутності жодних чинних обмежень;
- зобов'язати Гатненську сільську раду не чинити жодних перешкод у реалізації права ОСОБА_1 на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у його приватній власності знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074. Маючи на меті змінити цільове призначення земельної ділянки для будівництва будинку, позивач звернувся до землевпорядника Гатненської сілької ради за викопіюванням з генерального плану с. Гатне в частині вищезазначеної земельної ділянки, яке необхідне для розроблення проекту землеустрою. Стверджує, що отримавши зазначене викопіювання встановив, що на генеральному плані с. Гатного на частині його земельної ділянки заплановано будівництво дороги. Як наслідок, половина цієї земельної ділянки (0,0600) знаходиться на пішохідній частині проїзної дороги на так званій «червоній лінії».
На думку позивача, дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству та можуть призвести до обмеження його прав, як власника земельної ділянки.
Відповідач подав до суду 28.07.2020 відзив на уточнену позовну заяву, у якому проти даного адміністративного позову заперечував. Зазначив, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зауважив, що «Генеральний план (внесення змін) поєднаний з детальними планами території окремих частин с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області» затверджений рішенням Гатненської сільської ради №61 від 20.03.2020 визначає запроектовану внутрішньо транспортну мережу с.Гатне. Стверджує, що враховуючи положення Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» земельна ділянка позивача або її частина, що розташована в межах червоних ліній забудови може бути викуплена для суспільних потреб, в разі початку будівельних робіт на даній території.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому проти доводів відповідача заперечував та зазначив, що для реалізації викупу земельної ділянки чи її частини для суспільних потреб потрібна його згода як власника, а у іншому разі примусове відчуження є неможливим, оскільки запланована дорога не віднесена до автомобільної дороги загального користування державного значення.
Наголосив на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, яка належить йому на праві приватної власності, знаходиться на межі із селом Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області. Згідно з чинним генеральним планом с. Крюківщина зі сторони с. Гатне не передбачено автодороги, яка за відповідними характеристиками (місцезнаходженням, шириною тощо) могла б бути продовженням запланованої в генеральному плані с. Гатне і з'єднувала б два населених пункти в районі місцезнаходження моєї земельної ділянки. Більше того, в генеральному плані с. Крюківщина не лише не передбачено такої дороги, але й не заплановано її створення у майбутньому шляхом розвитку вулично-дорожньої мережі або реконструкції існуючих доріг та вулиць.
У судове засідання призначене на 26.08.2020 позивач не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, подав до суду клопотання про закриття підготовчого судового засідання, призначення справи до судового розгляду та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, у відзиві на позовну від 28.07.2020, зокрема, просив суд розгляд даної адміністративної справи здійснювати без участі представників відповідача.
Протокольною ухвалою від 26.08.2020 суд вирішив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Крім того, враховуючи вищезазначені клопотання сторін та керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст.205 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.02.2020 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - Договір) площею 0,1200 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для ведення особистого фермерського господарства, кадастровий номер ділянки 3222481601:01:054:0074).
Згідно абз. 2 п. 2 Договору земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом № НВ-0004534102020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 08.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С.
Відповідно до вказаного витягу відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані.
Надалі, маючи на меті змінити цільове призначення земельної ділянки для будівництва будинку, позивач звернувся до землевпорядника Гатненської сілької ради за викопіюванням з генерального плану с. Гатне в частині придбаної ним земельної ділянки, яке необхідне для розроблення проекту землеустрою.
В подальшому, позивач отримав зазначене викопіювання з якого вбачається, що на генеральному плані с. Гатного на частині його земельної ділянки заплановано будівництво дороги та половина цієї земельної ділянки (0,0600 га) знаходиться на пішохідній частині проїзної дороги (червоній лінії).
Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64 Конституції України).
Пунктом «б» ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України визначено, що одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Таким чином, жодна територіальна громада не має переважного права власності, а гарантоване конституційне право приватної власності може бути порушено тільки у випадках, передбачених Конституцією України.
Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частиною 1 ст. 154 Земельного кодексу України передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
Судом встановлено, що затвердження Генерального плану с. Гатне, яким було визначено червоні лінії (дорогу) через земельну ділянку позивача без відсутності на цей момент правових підстав для переходу права власності у комунальну власність, порушує його конституційне право непорушності приватної власності та призводить до незаконного втручання органів місцевого самоврядування у права позивача, як власника.
Так, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Отже, органом місцевого самоврядування може бути прийнято рішення про будівництво автодороги, яка проходитиме через земельну ділянку позивача, що можна розцінити як спробу безпідставного набуття землі у комунальну власність та посягання на право приватної власності позивача.
Так, згідно ч. 5 ст. 84 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
За таких обставин, планування дороги через приватну земельну ділянку без попереднього вирішення з її власником питання передачі права власності призводить до втручання у право користування, а тим паче розпорядження земельною ділянкою, оскільки в супереч його волі передбачає можливість руху транспортних засобів третіх осіб, а також повинно призвести до втрати права власності (розпорядження) на неї хоча б в частині.
Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, яка належить позивачеві на праві приватної власності, знаходиться на межі із селом Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.
Згідно з чинним генеральним планом с. Крюківщина зі сторони с. Гатне не передбачено автороги, яка за відповідними характеристиками (місцезнаходженням, шириною тощо) могла б бути продовженням запланованої в генеральному плані с. Гатне і з'єднувала б два населених пункти в районі місцезнаходження моєї земельної ділянки.
Крім того, в генеральному плані с. Крюківщина не лише не передбачено такої дороги, але й не заплановано її створення у майбутньому шляхом розвитку вулично-дорожньої мережі або реконструкції існуючих доріг та вулиць.
При цьому ч. ч. 1, 3 ст. 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам, якщо право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно п. 6.1.33 ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №104 від 26.04.2019 житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а частиною 3 цієї норми передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Водночас абз. 5 ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» від 11.03.2020 розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, в межах всієї ділянки без зазначення обмежень у використанні неможливо, оскільки частина земельної ділянки, згідно викопіювання з генерального плану с. Гатне, знаходиться в межах запланованих червоних ліній автодороги.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що червоні лінії це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Зважаючи на викладене, таке безпідставне визначення червоних ліній позбавляє права власника на забудову земельної ділянки у потрібному йому місці, оскільки створює перешкоди та надмірні вимоги (3 та 6 метрів) щодо забезпечення відстані між територією забудови та запланованими через земельну ділянку дорогами.
Про неузгоджені з власником та неправомірні дії Гатненської сільської ради свідчить і момент вчинення відповідачем цих неправомірних дій, а саме прийняття рішення про затвердження генерального плану.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2020 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_2 позивач набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, яка відносилася до земель сільськогосподарського призначення і жодних обмежень на момент набуття у Державному земельному кадастрі зареєстровано не було.
Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий попередньому власнику ОСОБА_2 31.01.2008 і з цього часу жодних обмежень в Державному земельному кадастрі не зареєстровано.
Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, як зазначений Державний акт, так і договір купівлі продажу земельної ділянки є правомірними, оскільки інше не встановлено законом або не вирішено судом.
Частиною 4 ст. 11 Земельного кодексу України передбачено, що обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Рішенням Гатненської сільської ради №61 від 20.03.2020 затверджено містобудівну документацію «Генеральний план (внесення змін) поєднаний з детальними планами територій окремих частин с. Гатне Києво-Святошипого району Київської області».
Таким чином, на момент прийняття Гатенською сільською радою рішення №61 від 20.03.2020, позивач уже був власником земельної ділянки на якій у подальшому зазначеним рішенням встановлено червоні лінії (дорогу), тобто був тією особою, з якою, з метою недопущення втручання у право власності, необхідно було вирішувати питання переходу права власності на цю частину земельної ділянки у комунальну власність або звертатися до суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, дії відповідача, які полягають у втручанні при здійсненні ОСОБА_1 повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074 шляхом визначення у рішенні №61 від 20.03.2020 містобудівної документації «Генеральний план (внесення змін) поєднаний з детальним планом території окремих частин с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області» червоних ліній у вигляді дороги через належну йому земельну ділянку є протиправними та порушують права і законні інтереси позивача, як власника.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Гатненської сільської ради не чинити жодних перешкод у реалізації права ОСОБА_1 на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупередженне та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами статей 2, 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Виходячи зі змісту ст. 3 КАС України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.
Отже, зобов'язання, встановлені в резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки наразі відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ЄДРПОУ: 04358508).
Суд також зазначає, що позивачем при подачі даного адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2522,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2020 №2.
Водночас у зв'язку з уточненням і відповідним зменшенням позовних вимог позивачеві належало сплатити 840,80 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було зайво сплачено 1681,60 грн. судового збору.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, для повернення переплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн., позивачу слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 9, 12, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Гатненської сільської ради, які полягають у втручанні при здійсненні ОСОБА_1 повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481601:01:054:0074 шляхом визначення у рішенні №61 від 20.03.2020 містобудівної документації «Генеральний план (внесення змін) поєднаний з детальним планом території окремих частин с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області» червоних ліній у вигляді дороги через належну йому земельну ділянку, при відсутності жодних чинних обмежень.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358508) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.