25 серпня 2020 року 13 год. 17 хв.Справа № 280/6452/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Прус Я.І. та сторін
від позивача: Головченко І.С.,
від відповідача: Клепальська М.І., Губський С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до - Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)»
про стягнення заборгованості,-
26 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач), до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
стягнути новостворений податковий борг з відповідача у розмірі 2155824,74 грн, з яких:
- у сумі 102,00 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходами платника податку у вигляді заробітної плати на рахунок UA038999980333119340000008085 отримувач УК у Вільнян. Р-і/Дружелюбівська сфільська рада./110101;
- у сумі 2155722,97 грн по земельному податку з юридичних осіб на рахунок UA638999980334139811000008085, отримувач УК у Вільнян. Р-ні/Дружелюбівська сільська рада./18010500, банк отримувача Казначейство України (ел. Адм. подат.), код отримувача 37997149, код класифікації доходів бюджету 18010500 з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рахунок готівки, що належать такому платнику податків ті інших активів платника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 2155824,74 грн, який склався на підставі проведеної камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб та самостійно визначених та задекларованих сум по земельному податку. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг у загальній сумі 2155824,74 грн.
Ухвалою суду від 27.12.2019 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 січня 2020 р. об 09 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 15.0.12020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 18.03.2020.
11.03.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №11483) подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що є неналежним відповідачем у даній справі, а розмір позовних вимог є необґрунтованим та не підтвердженим документально. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
18.03.2020 представником позивача через канцелярію суду (вх. №12602) подано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 18.03.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 06.05.2020 до 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 06.05.2020 продовжено зупинення по справі до 25.08.2020 до 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 25.08.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 25.08.2020 о/об 12 год. 00 хв.
25.08.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №6452/19 подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1301268,08 грн.
Представник відповідача проти задоволення та прийняття до розгляду такого уточненого позову заперечувала, та зазначила, що по первісно прийнятому судом позову, відповідач фактично сплатив всю суму заборгованості, несплаченим залишилась сума боргу у розмірі 148,78 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Також відповідач наголосила, що контролюючим органом змінюються сума та період нарахування боргу, що є порушенням КАС України та повинно бути заявлено окремим позовом.
Усною ухвалою суду від 25.08.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні в прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви судом відмовлено.
Усною ухвалою суду від 25.08.20, яка занесена до протоколу судового засідання, після наданих сторонами клопотань про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у цей же день.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» зареєстроване як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дата запису 11.07.2019.
Податковим органом 10.09.2019 було проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідача, про що вкладено акт №29/08-01-59-05/08594542.
За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0145775905 від 08.10.2019, яким було застосовано штрафні санкції у сумі 102,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення було надіслано на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку та отримане ним 24.10.2019 належним чином.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку та є узгодженим та таким, що підлягає сплаті у бюджет.
Крім цього, у Відповідача обліковується заборгованість з пені нарахованої протягом 2019 року за даним податком у розмірі 46,78 грн, що виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань.
Платником податків була подана податкова декларація по земельному податку № 3251 від 20.02.2018, в якій підприємство самостійно визначило суму податку, а саме:
- по терміну сплати 30.11.2018 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 68 336,94 грн;
- по терміну сплати 30.12.2018 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 68 336,94 грн;
- по терміну сплати 30.01.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 68 336,94 грн.
Платником податків була подана уточнююча податкова декларація з земельного податку № 35862456 від 14.06.2018, в якій підприємство самостійно визначило суму податку, а саме:
по терміну сплати 30.10.2018 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 18 142,88 грн (Вказана сума погашена частково у сумі 5147,15 грн. Не погашеною за вказаним платежем залишилась сума 12995,73 грн;
- по терміну сплати 30.11.2018 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 18 142,88 грн;
- по терміну сплати 30.12.2018. задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 18 142,88 грн;
- по терміну сплати 30.01.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 18 142,88 грн.
Платником податків була подана податкова декларація по земельному податку № 14050499 від 30.01.2019, в якій підприємство самостійно визначило суму податку, а саме:
- по терміну сплати 02.03.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.03.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.04.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.05.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.06.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.07.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.08.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.09.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.10.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн;
- по терміну сплати 30.11.2019 задекларовано до сплати у бюджет та не сплачено 161 124,90 грн.
Також відносно Відповідача проводились камеральні перевірки щодо дотримання ним термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань та за порушення термінів подання податкової звітності за результатами яких будо застосовано штрафні санкції, зокрема:
- податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2018 № 0107625906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 19 256,01 грн;
- податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2018 № 0107615906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 580,01 грн;
- податковим повідомленням -рішенням від 17.12.2018 № 0127395906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 578,44 грн;
- податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2019 № 0018465906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 866,92 грн.
- податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2019 № 0018515906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 499,99 грн;
- податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2019 № 0076845906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 29 455,73 грн;
- податковим повідомленням -рішенням від 20.05.2019 № 0076915906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 500,00 грн.
-податковим повідомленням-рішенням від 19.09.2019 № 0144015906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 27 476, 95 грн;
- податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2019 № 0145315906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 19 999,99 грн;
- податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2019 № 0151495906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 000,00 грн;
- податковим повідомленням -рішенням від 21.11.2019 № 0161005906 застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 000,01 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку та с узгодженими та такими, що підлягають сплаті у бюджет.
Отже, сума новоствореного податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб при наявності часткової сплати у 2018 році складає 2 042 898,24 грн.
Крім цього, у Відповідача обліковується заборгованість з пені нарахованої протягом 2017- 2019 років за даним податком у розмірі 112 824,73 грн.
З метою погашення податкового боргу відповідача Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є ГУ ДПС у Запорізькій області) вживала заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме, боржнику відповідно до ст.59 ПК України було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 1921-59 від 05.02.2019 на адресу відповідача, яка була отримана уповноваженою особою.
Вказані податкові вимога та податкові повідомлення - рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалися, а отже є узгодженим.
З наведених підстав, контролюючий орган звернувся до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий Кодекс України (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.41.1 ст.41 ПК України контролюючі та органи стягнення є:
41.1. Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
41.2. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
За п.п. 14.1.137 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України;
Відповідно до ст. 19 ПК України, державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податку та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри ведення яких покладено законодавством на контролюючи органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників, визначені законом.
Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. "а" п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Підпунктом 168.1.5-168.16 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб вважається узгодженим податковим агентом під час його перерахування до бюджету одночасно з виплатою доходу на користь платника податку, а в разі якщо дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, - за сплином граничного строку сплати.
Таким чином, відповідальність за правопорушення, передбачене ст.127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом).
Водночас, обов'язковою умовою для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною статтею ПК України є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду.
Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суми пені були нараховані позивачеві на підставі пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України.
Згідно з пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до абз.2 п.129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Водночас, суд зазначає, що строк у 90 календарних днів був введений до ПК України з 01.01.2017.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, податковим органом 10.09.2019 було проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідача, про що вкладено акт №29/08-01-59-05/08594542.
За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0145775905 від 08.10.2019, яким було застосовано штрафні санкції у сумі 102,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення було надіслано на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку та отримане ним 24.10.2019 належним чином.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку та є узгодженим та таким, що підлягає сплаті у бюджет.
Крім цього, у Відповідача обліковується заборгованість з пені нарахованої протягом 2019 року за даним податком у розмірі 46,78 грн, що виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З метою погашення податкового боргу відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форма «Ю» №1921-59 від 05.02.2019 на загальну суму 927533,89 грн податкового боргу.
Судом також досліджено та не заперечується представником позивача, що згідно інтегрованої картки платника податків, борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 2155722,97 грн сплачений відповідачем у повному обсязі.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (юридична адреса: 70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 08594542) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути новостворений податковий борг з Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (юридична адреса: 70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 08594542) у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн 78 коп., з яких:
у сумі 148,78 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходами платника податку у вигляді заробітної плати на рахунок UA038999980333119340000008085 отримувач УК у Вільнян.р-ні/Дружелюбівська сільська рада./ 11010100, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код отримувача 37997149, код класифікації доходів бюджету 11010100.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 02.09.2020.
Суддя Р.В. Сацький