19 серпня 2020 року Справа № 280/1380/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Терпіннівської сільської ради щодо не розгляду на пленарних засіданнях сільської ради заяв ОСОБА_1 від 19.07.2019 та від 26.09.2019 року про надання в порядку ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га.
-зобов'язати Терпіннівську сільську раду розглянути на пленарному засіданні сільської ради заяви ОСОБА_1 від 19.07.2019 та від 26.09.2019 року про надання в порядку ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернувся до Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області із заявою про надання в порядку ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, орієнтовною площею 2 га. До заяви додані графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. 15.08.2019 отримав відповідь, в якій зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться у колективній власності членів колишнього КСП «Дружба» і укладені договори оренди земельних часток (паїв) в тому числі на вказану в заяві земельну ділянку. У зв'язку з зазначеним відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки. 30.10.2019 відповідач своїм листом повторно відмовив у наданні земельної ділянки в оренду. Позивач вказує, що дане питання не розглядалось на пленарному засіданні сільської ради, отже вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №21352 від 07.05.2020), в якому зазначено, що позивач звертався із заявами про виділення йому в оренду земельної ділянки площею 2 га. У своїх заявах позивач просив виділити йому в оренду земельну ділянку в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001, але до заяв додавалися графічні матеріали щодо зовсім іншої земельної ділянки, яка знаходиться неподалік. Враховуючи ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» земельні ділянки можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Винесення рішення про передачу в оренду земельної ділянки є правом, а не обов'язком сільської ради. Крім того, вказана земельна ділянка знаходиться у колективній власності членів колишнього КСП «Дружба» та які скористувались своїм правом і уклали договори оренди земельних часток (паїв) і зазначену в заяві позивача земельну ділянку відповідно до Постанови КМУ №119 від 24.01.2000. Отже відповідач має право надавати в оренду вільні земельні ділянки, які ще не перебувають в оренді. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.161 КАС України, ухвалою суду від 05.03.2020 позовна заява залишена без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений термін.
Ухвалою судді від 14.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 19.07.2019 звернувся до Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області з заявою про надання в порядку ст.13 Закону Уркаїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га., до заяви були додані графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Про що на заяву позивача відповідачем надано відповідь листом від 19.07.2019 №Л-257 в якому зазначено, що земельна ділянка, яку позивач має намір взяти в оренду знаходиться у колективній власності членів колишнього КСП «Дружба». Більше того, члени колишнього КСП «Дружба» реалізували свої право шляхом укладення договорів оренди земельних часток (паїв) в тому числі і на зазначену в заяві земельну ділянку. Укладені договори оренди земельної частки (паю) є чинними на теперішній час. У зв'язку з цим не має можливості надати в оренду земельну ділянку визначену у графічних матеріалах, що додані до заяви.
26.09.2019 позивач повторно звернувся до Терпіннівської сільської ради з заявою про надання в порядку ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки в оренду, до якої були додані графічні матеріали, копія паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та копія попередньої відповіді Терпінівської сільської ради.
Так в листі відповідача №Л-52 від 30.10.2019 зазначено, що як вже повідомлялось, відносно земельних ділянок які знаходяться у колективній власності членів колишнього КСП «Дружба», зокрема земельна частка (пай), яку позивач має намір взяти в оренду, укладені договори оренди земельної частки (паю).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні в оренду земельної ділянки визначеної у графічних матеріалах протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що в частині 1 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).
Згідно з ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Порядок розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначений ст.55 Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до ч.14 ст.186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.
Частиною 15 статті 186 Земельного кодексу України, визначено, що оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації.
Згідно з ч.16 ст.186 Земельного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.
Так ч.17 ст.186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» зазначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно статті 25 даного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
З огляду на наведені норми, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають повноваження щодо розпорядження землями колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені.
Суд вважає, що за результатами розгляду заяви про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, для використання за цільовим призначенням, а також із графічними матеріалами, про бажане місце розташування земельної ділянки відповідачем повинно було бути у передбаченій законом формі прийнято рішення про надання чи відмову в наданні дозволу передачі в оренду вказаної земельної ділянки.
Однак надані листи Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 19.07.2019 №Л-257 та від 30.10.2019 №Л-52 не є такими рішеннями.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у зразковій справі № 750/6330/17.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно не розглянуто на пленарних засіданнях сільської ради заяв ОСОБА_1 від 19.07.2019 та від 26.09.2019 року про надання в порядку ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Терпіння, вул. Ювілейна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04352300) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Терпіннівської сільської ради щодо не розгляду на пленарних засіданнях сільської ради заяв ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року та від 26 вересня 2019 року про надання в порядку статті 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га.
Зобов'язати Терпіннівську сільську раду розглянути на пленарному засіданні сільської ради заяви ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року та від 26 вересня 2019 року про надання в порядку статті 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку в оренду для використання за цільовим призначенням на строк 25 років, але до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в контурі поля кадастровий номер №2323085100:02:047:0001 на території Терпіннівськіої сільської ради Мелітопольського району орієнтовною площею 2 га.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова