Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 серпня 2020 р. Справа№200/4195/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю:
секретаря судового засідання Столяренко Я.С.,
від відповідача 1 - Кожем'яка М.Ю.
від третьої особи - Волкова К.В.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зафіксованого у протоколі №14 від 05.11.2019 року, в частині відмови у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнання безпідставною видачі посвідчення; зобов'язання прийняти рішення про видачу посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорії 1) серії А синього кольору.
13.08.2020 судом прийнято рішення у справі, яким позов задоволено.
26.05.2020 від позивач надав заяву про прийняття рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення у справі для надання йому часу зібрати докази їх понесення.
18.08.2020 судом отримано заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат у справі. В зазначеній заяві позивач просив суд стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 10 750,00 грн.
Від позивача надійшла заява про розгляд наведеного питання без його участі.
У судовому засіданні з розгляду питання про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат представник відповідача проти задоволення заяви позивача заперечував, про що також надав письмову заяву, з підстав недоведення їх співмірності зі складністю справи. Представником позивача необґрунтовано завищено ціну послуг по складенню позову (5000 грн.), оскільки вона містить безліч помилок, до цього ж, відповіді на відзиви Донецькій обласній державній адміністрації та Регіональній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за які позивач просить відшкодувати по 2500 грн. за кожний) майже тотожні. До цього ж, позов взагалі фактично містив вимоги лише до Регіональної комісії. Стосовно відшкодування витрат позивача за складання його представником адвокатського запиту (750 грн.) зазначено, що відомості запитувані у ньому позивач мав і раніше, а тому підстав здійснення запиту не було. Крім цього, позивач взагалі має право на безоплатну правову допомогу як особа з інвалідністю 1 групи. До заяви додано квитанції до прибуткового касового ордеру № 21 від 14.08.2020 на суму 7000 грн., втім не надано доказів здійснення оплати за нею
В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав викладене у відзиві на заяву, просив суд відмовити в її задоволенні або, у разі задоволення, зменшити суму втрат до відшкодування.
Представник третьої особи підтримала зазначене представником відповідача 1.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підтвердженням надання правової допомоги, окрім іншого, є розрахунок погодинної вартості правової допомоги, який також може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок вартості правової допомоги має відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги № 6 від 01.04.2020, укладений між сторонами - позивачем (клієнт), в особі якого діє Якубова Олена Валеріївна (за нотаріально посвідченою довіреністю від 18.12.2019, копія якої також наявна в матеріалах справи), та адвокатом Трофімчуком Віталієм Вікторовичем із додатком № 1 «Тариф вартості юридичних послуг»; ордер від 13.04.2020 про надання правової допомоги Трофімчуком В.В. позивачу, виданий на підставі договору № 6 від 01.04.2020; детальний опис витрат на правничу допомогу за договором № 6 від 01.04.2020 на суму 10750 грн.; акт від 14.08.2020 про підтвердження наданих послуг за договором № 6 від 01.04.2020, підписаний між сторонами; квитанція до прибуткового касового ордеру № 21 від 14.08.2020 про прийняття адвокатом від позивача 7000 грн. (частина оплати правничої допомоги у справі № 200/4195/20-а).
За п.п. 1.1, 2.3 договору про надання правової допомоги № 6 від 01.04.2020 його предметом є надання клієнту правової допомоги у вигляді представництва інтересів у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема представляти інтереси клієнта в судах.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору гонорар адвоката розраховують із вартості відповідно до тарифу (додаток № 1). Клієнт зобов'язується сплатити гонорар у день підписання акту наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1 договору він набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За відображеним у детальному описі витрат на правничу допомогу за договором № 6 від 01.04.2020 на загальну суму 10750 грн. остання складається з: 750 грн. складання та спрямування адвокатського запиту від 02.04.2020 (1 година - підготовка проекту запиту, роздруківка, виготовлення та завірення копій, спрямування запиту адресату); складання та спрямування позовної заяви (6 годин - вивчення документів, опрацювання судової практики, норм законодавства, підготовка проекту позовної заяви, роздруківка, виготовлення та завірення копій); складання та спрямування відповіді на відзив відповідачу 1 (3 години - опрацювання відзиву, підготовка проекту відповіді, роздруківка, спрямування відповіді відповідачу); складання та спрямування відповіді на відзив відповідачу 2 (3 години - опрацювання відзиву, підготовка проекту відповіді, роздруківка, спрямування відповіді відповідачу).
Вказані суми відповідають відображеним у додатку № 1 до договору («Тариф вартості юридичних послуг»), де визначено, що вартість підготовки адвокатського запиту становить 750 грн. за 1 документ, вартість складання проекту позовної заяви - 5000 грн. за 1 документ, складання проекту відповіді на відзив - 2500 грн. за 1 документ.
Суд зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні зауважив на неспівмірності заявлених до відшкодування витрат критеріям, визначених у ч. 4 цієї статті та заперечував щодо їх відшкодування в повному обсязі.
Щодо вартості надаваних адвокатом послуг суд зауважує, що їх вартість була визначена одразу при складанні договору (як фіксований тариф за складання певного документу), а отже встановлена без врахування часу, що в подальшому був витрачений адвокатом на їх надання.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 27.04.2020 про відкриття провадження у справі її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 29.07.2020 позивачу відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження, оскільки дана справа є справою незначної складності.
Зважаючи на наведене, визначена заявником вартість послуг зі складання позовної заяви у розмірі 5000 грн. є необґрунтовано завищеною.
Стосовно підготовки 2 відповідей на відзиви відповідачів на позов суд вказує, що як зазначено в рішенні Донецького окружного адміністративного суду, прийнятому за наслідком розгляду цієї справи, відповіді на відзив є аналогічними за змістом позову. Крім цього, вони є майже тотожними один одному. Також слід звернути увагу, що позовні вимоги взагалі заявлені лише до відповідача 2.
Таким чином, вартість послуг з підготовки відповідей на відзиви також завищено.
Також суд зауважує, що у описі вартості наданих послуг з підготовки адвокатського запиту, позову, відповідей на відзиви не визначено, що мається на увазі під наданням у складі цих робіт послуг з роздруківки документу, виготовленні та завіренні копій, спрямування документу. Так, суду невідомо, чи включені до їх вартості певні витрати на безпосередньо копіювання, роздруківку, доставку документів. Серед наявних в матеріалах справи документів наявні поштові квитанції про направлення відповідачам та третій особі кожного з 2 відповідей на відзиви - 6 квитанцій по 17 грн. Інших відповідних доказів понесення адвокатом витрат з роздруківки документа, виготовлення та завірення копій, спрямування документу суду не надано.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Здійснені адвокатом послуг за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет «розумності, справедливості, неминучості» - критерії, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає, що сума витрат позивача на професійну допомогу, пов'язану зі справою, що заявлена до відшкодування у розмірі 10750 грн. є необґрунтованою та завищеною, у зв'язку з чим вважає за можливе присудити на користь позивача 5000 грн.
Щодо сплати позивачем лише частини вартості наданих послуг (7000 грн.) та посилань відповідача 1 на те, що надана квитанція взагалі не доводить факту проведення оплати послуг суд зазначає, що внесення клієнтом оплати за послугу адвоката стосується суто договірних відносин між адвокатом та клієнтом. До цього ж, договір від № 6 від 01.04.2020 відповідно до його п. 4.1 діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також із врахуванням змісту п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійки.
У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст додаткового судового рішення складений та підписаний 01.09.2020.
Суддя А.С. Михайлик