Справа № 703/2131/20
3/703/761/20
02 вересня 2020 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Кирилюк Н.А., одержавши матеріали справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов для розгляду адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності з яким він 20 червня 2020 року близько 06 години 35 хвилини по вул. Громова в м. Смілі керував мопедом ХG50Q-2A і відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Верховний Суд у своєму листі № 370/1/158-20 від 03.07.2020 щодо сталості та єдності судової практики зазначив, що особи, які вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п.2 ст. 278 КУпАП орган або посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання щодо правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Вивчивши протокол та додані до нього матеріали вважаю, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і підлягає поверненню для належного дооформлення, виходячи з наступного.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 399149 зроблений запис про те, що документи у ОСОБА_1 не вилучалися, а особу було встановлено по тимчасовому талону № 035872 від 02 вересня 2011 року.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена для водіїв - осіб, які керують транспортним засобом і мають посвідчення водія, відрізняється від відповідальності інших осіб, котрі не мають статусу водія.
Пунктом 28 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Ані зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ані додані до нього документи не дозволяють дійти однозначного висновку з приводу отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, тобто наявності у нього права керування транспортними засобами. Відповідної довідки про отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії до матеріалів справи не додано.
Відсутність інформації про наявність у особи, що притягується до адміністративної відповідальності, відповідного права, про позбавлення якого йде мова в санкції ст. 130 КУпАП, унеможливлює розгляд справи.
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Оскільки вказані недоліки є суттєвими і унеможливлюють розгляд справи по суті, зазначений адміністративний матеріал підлягає поверненню на дооформлення.
При цьому звертаю увагу, що затягування належного оформлення матеріалів призводить до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 283 КУпАП суддя
постановив:
Повернути справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. А. Кирилюк