703/337/20
1-кп/703/392/20
02 вересня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-
встановив:
В провадженні Смілянського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №12019250230001865 від 19 листопада 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням, в якому просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 04 вересня 2020 року, разом з тим, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, та беручи до уваги те, що ризики встановлені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились, та продовжують існувати. Прокурор зазначила, що перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення можливе переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду, так як обвинувачений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків; крім того продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілого, а також вчинення ним інших кримінальних правопорушень, відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, не є надмірним чи таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження строку тримання його під вартою не заперечував, однак зазначив, що існування ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень є лише припущенням, яке нічим не підтверджено.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного. Вважає, що вказане прокурором існування ризику незаконного впливу його підзахисного на потерпілого у даному кримінальному провадженні є необґрунтованим, оскільки потерпілий вже допитаний в судовому засіданні. Існування ризику, що потерпілий буде ухилятись від суду в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу є припущенням та нічим не підтверджується. Крім того, зауважив, що згідно практики Європейського суду з прав людини існування лише одного ризику, а саме можливого скоєння інших кримінальних правопорушень, при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є достатньою підставою для тримання особи під вартою. Вказане свідчить про недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Відтак, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою щодо його підзахисного захисник просив суд визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених законом обов'язків.
Заслухавши пояснення учасників процесу, прокурора, обвинуваченого та захисника суд приходить до наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою спливає 04 вересня 2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, а також, наявність ризиків, передбачених пунктами ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, можливість його уникнення від явки до суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відтак, з врахуванням вище зазначеного, обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою не сприятиме належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_4 , тому з метою охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою ще на два місяці.
Вирішуючи клопотання захисника в частині визначення судом розміру застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених законом обов'язків, суд зазначає наступне.
Згідно положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини та щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду від 22 листопада 2019 року при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 визначено розмір застави для забезпечення виконання ним передбачених законом обов'язків в сумі п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 гривень, вказане унеможливлює вирішення питання про визначення розміру застави під час розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Відтак вказане клопотання не підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 139, 140, 144, 177, 183, 327, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практикою Європейського суду з прав людини, -
ухвалив:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці, тобто до 31 жовтня 2020 року включно.
Розгляд справи відкласти до 15 години 40 хвилин 22 вересня 2020 року.
В задоволенні клопотання захисника в частині визначення застави - відмовити.
Копії ухвали направити начальнику Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, начальнику Черкаського СІЗО та обвинуваченому ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду Апеляційним судом, якщо така не буде скасована.
Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2020 року.
Головуючий: ОСОБА_1