02 вересня 2020 рокуСправа №: 695/1493/20
Номер провадження 3/695/1190/20
02 вересня 2020 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ЧК 325/374/АВ/П/ПТ від 18.06.2020 ОСОБА_1 , згідно з контрактом від 08.07.2019, директор комунального некомерційного підприємства «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради при нарахуванні та виплаті медичним та іншим працівникам закладу, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), згідно з переліком посад медичних та інших працівників, за роботу у квітні 2020 року визначив доплату до заробітної плати в червні 2020 року (при виплаті заробітної плати за першу половину червня 2020 року), у розмірі від 50 до 300 відсотків заробітної плати, що складається із посадового окладу, а не 300 відсотків від заробітної плати, що складається з тарифної ставки (посадового окладу), надбавки, доплати, премії (за виробничі показники). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці", абз. 8 п. 34 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 до суду не прибув, судова повістка про розгляд справи надсилалась ОСОБА_1 на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення № ЧК 325/374/АВ/П/ПТ від 18.06.2020, однак повернулась до суду з відміткою Укрпошти про неможливість вручення - «за закінченням зберігання».
Суддя вивчивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. І ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому суддя вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За результатами інспекційного відвідування комунального некомерційного підприємства «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради Управлінням Держпраці у Черкаській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від № ЧК-325/374/АВ від 18.06.2020, відповідно до якого зафіксовано порушення вимог чинного законодавства про працю, серед яких наявні порушення, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення № ЧК-325/374/АВ/П/ПТ від 18.06.2020.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно з абз.8 п.34 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" протягом тижня з дня набрання чинності цим Законом встановити додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 300 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року № 331 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та належної оплати праці медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам» установлено, що кошти, передбачені для закупівлі медичних послуг, пов'язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, насамперед спрямовуються на , зокрема, здійснення додаткових доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов'язкових доплат, надбавок) відповідно до законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Однак подані до суду адміністративні матеріали не містять будь-яких належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 трудового законодавства в частині проведення доплати до заробітної плати за квітень 2020 року відповідно до вимог чинного законодавства, окрім акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-325/374/АВ від 18.06.2020.
Вказаний акт не може слугувати достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки як і протокол про адміністративне правопорушення № ЧК 325/374/АВ/П/ПТ від 18.06.2020 складений однією і тією ж самою особою - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Черкаській області Шевченко Мариною Володимирівною.
Зокрема, в адміністративних матеріалах відсутні будь-які документи, які окреслюють коло осіб, що мають право на отримання відповідних надбавок, встановлюють розміри їх посадових окладів, свідчать про нарахування та виплату заробітної плати.
При цьому в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Виходячи з принципу безсторонності, суд не вправі перебирати на себе функцію обвинувачення та самостійно збирати докази.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи відсутність достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 норм законодавства про оплату праці, суд дійшов до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 38, 41, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1ст.41 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.