Ухвала від 03.09.2020 по справі 572/1667/20

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________________________________________________________________________________ Справа № 572/1667/20

Провадження № 1-кс/572/422/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суд Рівненської області, ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020180200000625, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого, раніше неодноразово судимого, не одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187, ч.4 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 звернулись до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12020180200000625.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що приблизно опівночі з 27 на 28 червня 2020 року (точно часу досудовим розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи в місті Костопіль Рівненської області, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, попередньо домовилися між собою умисно вчинити нападу на громадянина ОСОБА_9 з метою заволодіння належним йому майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за наступних обставин.

Реалізовуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та спільно в групі з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, 28 червня 2020 року, приблизно о 01 год. 30 хв., на автомобілі марки «Skoda» модель «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_8 , прибули до господарства ОСОБА_9 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, залишивши автомобіль на відстані приблизно 200 метрів від вказаного господарства, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, з метою виконання свого злочинного умислу, через огорожу, ворота якої замикаються за допомогою металевого засову, увійшли на територію домоволодіння ОСОБА_9 , дочекалися коли господар вийшов в коридор будинку та відчинив вхідні двері, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проникли в приміщення житлового будинку та умисно вчинили напад на потерпілого, зваливши його з ніг, наносячи удари руками та ногами в область голови та тулуба, заподіяли ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня з формуванням внутрішньо-мозкової травматичної гематоми лівої півкулі мозку, ЗТГК (які зазвичай згідно наказу МОЗ №6 Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень), а також забою обох легень, переломів VIII, ХІ ребер справа, забою-осаднення м'яких тканин голови, обличчя, тулуба та кінцівок.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, поєднану єдиним спільним злочинним умислом, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , застосувавши фізичну силу до потерпілого ОСОБА_9 , обмотали йому руки та ноги електропроводом, тим самим позбавивши його вільно пересуватися в приміщенні житлового будинку, відшукали належне останньому майно, а саме: грошові кошти в сумі 4 000 гривень із гаманцем, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки Mercedes-Benz Vito 110 CDI, д.н.з. НОМЕР_4 , бінокль марки «Tasco ZIP FOCUS FULLYCOATED 101BRZ/C», тактичний рюкзак зеленого кольору, мобільний телефон марки «XIAOMI», універсальний пульт до телевізора марки «MAC 2008», шуруповерт марки «Smart SCD-0012Li», набір ключів марки «PRO» та пістолет Флобер з кобурою, яким умисно заволоділи, привласнили та розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму приблизно 8 000 грн.

02.09.2020 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України

Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід - домашній арешт, оскільки підозрюваний не переховувався від слідства та не має на меті перешкоджати досудовому розслідуванню, впливати на потерпілого чи свідків.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, просить застосувати домашній арешт, оскільки на утриманні має непрацездатну матір.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення особи. З цього правила випливають два природних наслідки, що тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами (справа «Ілійков проти Болгарії », «Бекчієв проти Молдови», рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії», «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії», «Летельє проти Франції»)). Роль суду при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону

В порядку ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відповідно до змісту клопотання запобігти спробам останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 , є особою середнього віку, раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

Також, слідчий суддя вважає, що ризик в переховуватися від органів досудового розслідування та суду в судовому засіданні прокурором доведено, оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло більше двох місяців. Разом з тим, підозрюваний сам з'явився до слідчого 02.09.2020 року.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає частково реальним.

В клопотанні застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, а саме таких, як особисте зобов'язання та/або домашній арешт, передання підозрюваного на особисту поруку та/або застосування відносно останнього застави, не наведено.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначено у клопотанні слідчим не надано та не доведено. Фактично, наведені прокурором та слідчим ризики є характеристикою можливої ситуації, що може мати невизначеність у результаті, при гіпотетичній наявності несприятливих наслідків, а не предметним обґрунтуванням існування ризиків, як таких.

Таким чином прокурором не наведено фактичних даних про підтвердження підозри у тому, що ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового слідства та/або суду чи незаконно впливати на свідків, потерпілу, а застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово позбавить останнього можливості продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється чи вчинити інше.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням викладених обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є недоцільним та передчасним.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, вважає, що до підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців визначені обов'язки

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020180200000625, стосовно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- цілодобово не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого;

- з'являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;

- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не залишати межі м. Рівне без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого.

Строк дії ухвали встановити до 08 жовтня 2020 року.

Роз'яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Сарненської місцевої прокуратури, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити посадовим особам Сарненського РВ ГУНП в Рівненській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
91295655
Наступний документ
91295657
Інформація про рішення:
№ рішення: 91295656
№ справи: 572/1667/20
Дата рішення: 03.09.2020
Дата публікації: 10.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Сарненський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.03.2021)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 08.10.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
07.10.2020 11:30 Рівненський апеляційний суд
08.10.2020 12:30 Сарненський районний суд Рівненської області
12.03.2021 15:00 Рівненський апеляційний суд