Справа № 569/17275/18
02 вересня 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Смолій Л.Д.
при секретарі судового засідання Хлуд І.П.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із вказаним позовом, який мотивував тим, що 21 листопада 2017 року між ним та ОСОБА_2 було укладено контракт № 12, який за своєю правовою природою фактично є договором поставки, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти на платній основі картини виконані повністю вручну, декоровані бурштином, обрамлені в пластикову рамку.Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Контракту встановлено, що вартість товару узгоджена сторонами і виражається в інвойсі (рахунку). Відповідно до додаткової угоди до контракту № 12 від 19 травня 2018 року оплата за товар здійснюється з відтермінуванням платежу на 180 днів з моменту поставки товару. Відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за контрактом № 12 від 21 листопада 2017 року та сплачений судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Окрім того копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу ОСОБА_3 в порядку, що передбачений Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264. Однак, вказані документи не були вручені відповідачу, про що свідчить зворотній бік прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, яке повернуто до суду.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази надані позивачем по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено контракт № 12, відповідно до п.п.1 якого відправник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов'язується передати у власність Отримувачу ( ОСОБА_2 ), а Отримувач прийняти на платній основі картини, повністю виконані вручну, декоровані бурштином, обрамлені в пластикову рамку, вартість яких буде вказана в інвойсі, надалі «Товар» (а.с.6).
Відповідно до п. 4.2 Контракту оплата здійснюється з відтермінуванням платежу на 12 місяців з моменту поставки товару.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 19.05.2018 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 внесено зміни у контракт № 12, та замінено пункт 4.2 наступним текстом «4.2 Оплата здійснюється з відтермінуванням платежу на 180 днів від моменту поставки Товару». (а.с.8)
Відповідно до копії рахунку № 12 від 21.11.2017 року загальна сума до оплати за товар згідно контракту № 12 від 21.11.2017 року становить 1911(одна тисяча дев'ятсот одинадцять) євро нуль центів. (а.с. 9-11)
Згідно копії видаткової накладної № 21.11.2017-1 від 21.11.2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 товар на суму 1911,00 Євро, про що свідчить його підпис. (а.с.12-15)
Судом встановлено, що відповідачем заборгованість за поставлений позивачем згідно контракту № 12 від 21.11.2017 року товар, станом на час звернення позивача до суду із позовом, залишилась непогашеною в повному обсязі. Це підтверджується, зокрема, актом про результати позапланової виїзної документальної перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області від 07.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодаства при виконанні зовнішньоекономічних експортних контрактів № 12 від 21.11.2017 року, укладеного з нерезидентом ОСОБА_2 , Німеччина, №1869/17-00-13-05/ НОМЕР_1 . Даною перевіркою встановлено, що на виконання умов контракту № 12 від 21.11.2017 року ФОП ОСОБА_1 експортовано нерезиденту ОСОБА_2 , Німеччина , товар загальною фактурною вартістю 1911 євро/60818,40 грн. згідно митних декларацій. Станом на 30.06.2018 року валютна виручка за експортований товар на валютний рахунок ФОП ОСОБА_1 від нерезидента ОСОБА_2 , Німеччина , не надійшла, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Станом на 30.06.2018 року по контракту № 12 від 21.11.2017 року, укладеному з нерезидентом ОСОБА_2 , Німеччина , рахується дебіторська заборгованість в сумі 1190 євро.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..
Згідно ч.1,2 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає підтвердженим факт укладення між сторонами договору поставки, відповідно до якого позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1911,00 Євро, і останнім прийнято даний товар, але не оплачено, а тому суд вважає, що дана сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
А відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів на спростування позиції позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості за контрактом № 12 від 21.11.2017 року в розмірі 1911 Євро, що станом на день подання позову до суду еквівалентно 62357 гривням 84 копійкам.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 526, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за контрактом - задовольнити повнiстю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за контрактом № 12 від 21 листопада 2017 року в розмірі 1911 (одна тисяча дев'ятсот одинадцять) Євро нуль центів, що станом на день подання позову еквівалентно 62 357,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: