пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
31 серпня 2020 року Справа № 903/256/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в інтересах Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Каваса Віктора Степановича
про стягнення 149919,32 грн та виселення із займаного приміщення,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
Встановив:
позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в інтересах: Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Каваса Віктора Степановича про стягнення 149919,32 грн заборгованості та виселити відповідача із займаного приміщення.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.05.2020, зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 19.05.2020 за клопотанням позивача та відповідача відкладено підготовче засідання на 09.06.2020.
Враховуючи обмежувальні карантинні заходи судове засідання по даній справі призначене до розгляду на 09.06.2020 не відбулося.
Ухвалою суду від 16.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 22.07.2020, повідомлено сторони про проведення підготовчого судового засідання 07.07.2020.
Ухвалою суду від 07.07.2020 відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.
04.08.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про продовження процесуальних строків (вх.№01-69/26/20), в якому просить поновити та продовжити процесуальні строки підготовчого провадження у справі до закінчення карантину в регіоні та в державі вцілому.
Дана заява ухвалою суду від 12.08.2020 залишена без задоволення, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2020.
Учасники справи в судове засідання 31.08.2020 не з'явилися.
31.08.2020 відповідач через відділ документального подав клопотання про відкладення судового засіданні на дату після закінчення карантину. Дане клопотання суд відхиляє, як необгрунтоване.
Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Оскільки явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступне.
20 грудня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (Орендодавець) та ФОП Кавасом В.С. (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 581.
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівлю кафе № 6 площею 80,3 кв. м. (реєстровий номер 01059900.30041.АААВВИ348) з благоустроєм (площадка площею 71,41 кв. м), ВП "Станція Ковель" ДТГО "Львівська залізниця" (далі - майно), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ковель, бульвар Л. Українки, 39-В та перебуває на балансі ВП "Станція Ковель" ДТГО "Львівська залізниця" (далі- Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.07.2010, суб'єктом оціночної діяльності-приватним підприємцем Янчуком О.Г. і становить за незалежною оцінкою 175185,00 грн без врахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання його для здійснення торгівлі непродовольчими та продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи.
Орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить 2740,00 грн за базовий місяць оренди (вересень 2010 року) без ПДВ (п.3.1 Договору).
Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3 Договору).
Згідно п.п.5.9 - 5.10 Договору Орендар зобов'язаний щомісячно до 12 числа, наступного за звітним, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць; на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. У разі припинення або розірвання Договору оренди повернути Балансоутритмувачу, за погодження з Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного стану та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Відповідно до п.п.10.9 - 10.11 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу за погодженням з Орендодавцем. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за погодженням з Орендодавцем. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря. Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
В подальшому до даного договору оренди між сторонами було укладено додаткові договори: №1 від 01.11.2012, №2 від 18.12.2013, №3 від 15.07.2014, №4 від 19.12.2014, №5 від 31.03.2015, №6 від 20.07.2015 та додаткові договори від 29.01.2016, від 26.10.2016, від 31.03.2016, від 30.06.2016, від 01.08.2016, від 17.11.2016, від 15.12.2017, від 11.07.2017, від 07.04.2017, від 09.01.2018, від 25.04.2018.
Додатковим договором № 1 від 01.11.2012 року в пункті 1.1. Договору оренди слова "ВП "Станція Ковель" замінено на слова: "ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень"
Додатковим договором № 3 від 15.07.2014 року в пункті 1.1. Договору оренди слова "на балансі ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" замінено на слова "на балансі ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3".
Додатковою угодою до договору оренди від 29.01.2016 року внесено зміни в договір оренди нерухомого майна від 20.12.2010 року за № 581 та встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
У тексті договору найменування "відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3" ДТГО "Львівська залізниця" замінено на - виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно- монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Додатковим договором від 29.01.2016 також внесено зміни в пункт 3.6. Договору та викладено в наступній редакції: 100% не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - підрозділ Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Пунктом 10.1 Договору оренди (з урахуванням додаткових угод до нього) визначено його дію до 30.06.2018 включно без подальшого продовження.
Договір оренди нерухомого майна та додаткові договори до нього підписані сторонами та завірені їх печатками без зауважень та заперечень.
Відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 02.09.2015 року № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 52), наказу № 362 від 22.05. 2017 року "Про деякі питання діяльності ПАТ "Укрзалізниця", наказу № 7 від 20.06.2017 року "Про введення в дію положення про виробничий підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно- монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з 01.07.2017 року реорганізовано шляхом приєднання у виробничий підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у складі юридичної особи - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Додатковим договором від 15.12.2017 року у тексті Договору найменування "Виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" замінено на виробничий підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 "Юридичний статус підрозділу" "Положення про виробничий структурний підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" (далі - Положення), затвердженого наказом філії "БМЕС" АТ "Укрзалізниця" від 19.07.2019 року за № 167, виробничий структурний підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "БМЕС" АТ "Укрзалізниця" є виробничим структурним підрозділом філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія) входить до її складу, знаходиться у виробничому та адміністративному підпорядкуванні Філії та функціонального структурного підрозділу "Львівська дирекція" філії та діє від імені Товариства. Підрозділ не має статусу юридичної особи або відокремленого підрозділу Товариства, не підлягає державній реєстрації та здійснює делеговані Товариством, Філією та Дирекцією повноваження відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Філії.
Згідно з п. 7.1.4. Положення про виробничий структурний підрозділ "Рівненсько- Тернопільське територіальне управління" філії "БМЕС" АТ "Укрзалізниця", підрозділ має право в інтересах Товариства, за дорученням Філії та Дирекції, в межах наданих Товариством та Філією повноважень, встановлених цим Положенням, Положенням про Філію, Положенням про Дирекцію, Статутом Товариства, рішеннями органів Товариства відповідно до встановленого у Товаристві порядку вчиняти дії, необхідні для здійснення Підрозділом фінансово-господарської діяльності, а саме: представляти інтереси Товариства, філії та усіх без виключення її структурних (функціональних та виробничих) підрозділів у судах усіх інстанцій та юрисдикцій, в тому числі в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, вести претензійно- позовну роботу, пов'язану з виконанням судових рішень та інших виконавчих документів.
В пункті 2 Статуту ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 зазначено, що Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Як вказано вище, укладений між сторонами Договір оренди діяв до 30 червня 2018 року включно, без подальшого продовження.
27.04.2018 листом за № ФБМЕС-01/237 позивач за підписом першого заступника директора філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Ю.Б. Мруця та головного бухгалтера О.П. Красносільської на адресу ФОП Каваса В.С. надіслав заяву про припинення дії договору оренди № 581 від 20.12.2010 року, що підтверджується журналом реєстрації вихідної пошти філії.
25.09.2018 позивач на адресу відповідача надіслав лист № 2172 про нарахування неустойки за неповернення майна з орендного користування у розмірі подвійної орендної плати за користування майном та зміну банківських реквізитів.
Відповідачем за період з липня 2019 по лютий 2020 було здійснено часткову оплату в сумі 50790,00 грн, в призначенні платежу вказано: попередня оплата за оренду приміщень за грудень 2019, січень 2020, лютий 2020, березень 2020 згідно договору 577, 581, 582, що підтверджується виписками банку.
Доказом про те, що дані повідомлення відповідачем отримані є те, що останній здійснював перерахування платежів на нові реквізити, які йому було повідомлено позивачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2018 року № 938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця", затверджено нову редакцію статуту товариства.
27 листопада 2018 року державним реєстратором проведено реєстрацію змін до статуту Укрзалізниці, зокрема, в частині зміни найменування товариства на акціонерне товариство "Українська залізниця", скорочено-АТ "Укрзалізниця".
На даний час майно, що перебувало в оренді відповідача, знаходиться на балансі виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця".
На підставі п.10.11 Договору, п. 2 ст. 785 ЦК України, позивач виставляв відповідачу рахунки про сплату неустойки: № 197 від 31.07.2019 на суму 24917,39 грн, № 227 від 30.08.2019 на суму 24842,64 грн, № 257 від 30.09.2019 на суму 25016,54 грн, № 286 від 31.10.2019 на суму 25191,66 грн, № 315 від 29.11.2019 на суму 25216,85 грн, № 344 від 21.12.2019 на суму 25166,41 грн, №868/11 від 31.01.2020 на суму 25216,74 грн, № 39 від 29.02.2020 на суму 25141,09 грн.
Разом з рахунками позивач надсилав відповідачу акти звірок взаємних розрахунків, які відповідач не підписував та не повертав позивачу.
06.02.2019 за №274 позивачем, з метою добровільного врегулювання спору, на адресу відповідача була надіслана претензія щодо сплати неустойки по договорах оренди №582, №581 та №577, яка залишена останнім без розгляду та задоволення.
Таким чином, за користування орендованим майном після закінчення дії договору, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення згідно договору оренди № 581 від 20.12.2020 на суму 149919,32 грн і звернувся з позовом до суду.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Нормами ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Аналогічна норма закріплена також у ч. 1 ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У відповідності до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як встановлено судом термін дії договору оренди закінчився 30.06.2018. Отже, договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку. Однак, відповідач, незважаючи на листи позивача про припинення дії договору оренди, не повернув орендоване майно шляхом підписання акту приймання-передачі згідно умов договору та не звільнив займане приміщення.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму).
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Отже, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
На день розгляду спору суду не надано доказів сплати відповідачем неустойки за користування державним майном.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 149919,32 грн неустойки.
З огляду на зазначене, позов є підставним, та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каваса Віктрора Степановича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" в інтересах Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" (отримувач коштів: виробничий структурний підрозділ "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" ІВАN № НОМЕР_2 а АТБВ №10026/0123, філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код за ЄДРПОУ 41149437, податковий:400758126555, призначення платежу: податковий код 868, адреса: вул.Ніла Хасевича,9, м.Рівне,33013) 149919,32 грн заборгованості, а також 4350,78 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Виселити Фізичну особу-підприємця Каваса Віктрора Степановича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з будівлі кафе № 6 площею 80,3 кв. м. (реєстровий номер 01059900.30041.АААВВИ348) з благоустроєм (площадка площею 71,41 кв. м), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ковель, бульвар Л. Українки, 39-В на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" в інтересах Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул.Ніла Хасевича,9, м.Рівне,33013, код ЄДРПОУ 41149437).
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 03.09.2020.
Суддя С. В. Костюк