ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2020Справа № 910/9057/20
За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 31 405, 21 грн
Суддя Я.А. Карабань
Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця» (надалі-відповідач) про стягнення 31 405, 21 грн вартості недостачі вантажу.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.12, 23, 26 Закону України № «Про залізничний транспорт», ст.110, 113-115, 129, 131, 133 Статуту залізниць України, обґрунтовані незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його перевезення за залізничними накладними №№33529546, 45048279, 53553814, 53568945, 53638821, 53900841, 53946307, 53952016 та 46141800.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
23.07.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вартості втраченого вантажу, а також невірно здійснено розрахунок маси вантажу, з урахуванням норми природної втрати вантажу в розмірі 1%, оскільки розрахунок має бути проведено із норми природних втрат у розмірі 2%.
23.07.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме в позивача оригіналів договору з усіма додатками від 27.01.2016 № 1-1-2016/006, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу залізничними накладними №№33529546, 45048279, 53553814, 53568945, 53638821, 53900841, 53946307, 53952016 та 46141800 у власність позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково, витребувано в позивача належним чином завірені копії зазначених документів, в іншій частині клопотання відмовлено.
Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до вимог ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 р., Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Судом встановлено, що протягом січня-березня 2020 року ТОВ «ЦЗФ «СЕЛИДІВСЬКА» (відправник) на адресу відокремленого підрозділу позивача - ВП «ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (одержувач) були відправлені залізничні вагони №№62257530, 53500385, 53170056, 56557820, 53543054, 55388730, 56424245, 64050057, 52516978, з вугіллям кам'яним.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи залізничними накладними №№33529546 (досилочна накладна), 45048279, 53553814, 53568945, 53638821, 53900841, 53946307, 53952016 та 46141800 (досилочна накладна), згідно з якими вантаж був прийнятий до перевезення відповідачем.
Під час перевезення зазначеного вантажу на станціях Чаплине Придніпровської залізниці та Бурштин Львівської залізниці було проведено перевірку та переважування вантажу та встановлено недостачу вугілля кам'яного, в зв'язку з чим складені наступні комерційні акти:
1) № 388103/28 від 26.01.2020 у якому зазначено, що в накладній № 33529546 від 23.01.2020 вказано тару вагону № 62257530 - 23600 кг, нетто - 68850 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 23600 кг, нетто - 67750 кг, що менше на 1100 кг; при комерційному огляді: навантаження вище рівня бортів на 10 см, закатковане, маркування відповідає документу. На поверхні вантажу видно сліди ходіння є виїмки: над 1-7 люком зліва довжиною 1050 см, шириною 80-120 см глибиною 40-50, маркування в місцях виїмок відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Вагон в технічному відношенні справний, просипання вантажу немає;
2) №388103/32 від 04.02.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53553814 від 31.01.2020 вказано тару вагону № 53170056 - 21940 кг, нетто - 68160 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 21940 кг, нетто - 66310 кг, що менше на 1850 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження нижче бортів на 20 см, маркування відповідає електронному документу. На поверхні вантажу видно сліди ходіння, над 3,5,7 люками виїмка 150 см х 230 см х 280 см х 10 см х 30 см. При видачі вантажу просипання не було, вагон бездвердний, люка закриті, в технічному відношенні справний;
3) №388103/39 від 11.02.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53638821 від 07.02.2020 вказано тару вагону № 53543054 - 21800 кг, нетто - 67050 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 21800 кг, нетто - 60050 кг, що менше на 7000 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження вище бортів на 10 см, маркування відповідає документу. На поверхні вантажу є воронкоподібне заглиблення над 6-7 люком довжиною 300 см, шириною 260 см, глибиною до дна вагона, маркування в місцях заглиблення відсутнє. По ходу поїзда з лівої сторони нещільно прилягання кришки шостого люка до арміровочного листа, є зазор довжиною 60 мм шириною 30 мм. Видно старі сліди просипання вантажу. При видачі вантажу просипання відсутнє, вагон бездвердний, люка закриті. Вагон у технічному відношенні справний;
4) №388103/31 від 04.02.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53568945 від 01.02.2020 вказано тару вагону № 56557820 - 22280 кг, нетто - 68670 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 22280 кг, нетто - 66620 кг, що менше на 2050 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження нерівномірно від вище бортів на 30 см, нижче бортів 20 см, частково закатковане, маркування відповідає документу. На поверхні вантаж потоптаний з 3 по 7 люками зліва є виїмки: 750 см х 80 см - 100 см х 40 см - 50 см. Маркування нарушено, виявлено сліди ходіння. Вагон бездвердний, люка закриті. Вагон у технічному відношенні справний, просипання вантажу немає.
5) №454201/11/33 від 26.01.2020 у якому зазначено, що в накладній №45048279 від 25.01.2020 вказано тару вагону № 53500385 - 21740 кг, нетто - 67210 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 21740 кг, нетто - 66210 кг, що менше на 1000 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження на рівні бортів, марковане поперечними борознами. Ліворуч над 1 люком є виїмка: довжиною 1.0 м, 1.5 м, глибиною 0.4 м. В місці маркування відсутнє. Люки зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася, вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
6) №388103/40 від 03.03.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53900841 від 27.02.2020 вказано тару вагону № 55388730 - 23180 кг, нетто - 68520 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 23180 кг, нетто - 67470 кг, що менше на 1050 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження вище бортів на 10-20 см, маркування відповідає електронному документу. На поверхні вантажу видно сліди ходіння, над 2-4 люками виїмка 600 см-80 см-40 см. При видачі вантажу просипання не було, вагон бездвердний, люка закриті, в технічному відношенні справний;
7) №388103/43 від 06.03.2020 у якому зазначено, що в накладній № 46141800 від 02.03.2020 вказано тару вагону № 52516978 - 22080 кг, нетто - 69820 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 22080 кг, нетто - 63870 кг, що менше на 5950 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження нижче бортів на 10 см, маркування відповідає документу. На поверхні вантажу є воронкоподібне заглиблення над 6-7 люком довжиною 1300-1600 мм, шириною 1300-1600 мм, глибиною 40-70 мм. Над 7 люком довжиною 700 мм, шириною 700 мм, глибиною 700 мм. Маркування в місцях виїмок відсутнє. По ходу поїзда з лівої сторони нещільне прилягання кришки сьомого люка до арміровочного листа, зазор довжиною 40 мм, шириною 30 мм. Видно старі сліди просипанян вантажу. На момент видачі просипання відсутнє. Вагон бездвердний, люка закриті, вагон у технічному відношенні справний;
8) №388103/45 від 07.03.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53952016 від 02.03.2020 вказано тару вагону №64050057 - 23400 кг, нетто - 67300 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 23400 кг, нетто - 64650 кг, що менше на 2650 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження вище бортів на 20-30 см, маркування відповідає електронному документу. На поверхні вантажу видно сліди ходіння. Над 1,2 люками виїмка 200см-260см-40см-60см, над 5, 6, 7 люками виїмка 450см-280см-40см-60см. При видачі вантажу просипання не було, вагон бездверний, люка закриті, в технічному відношенні справний.
9) №388103/46 від 07.03.2020 у якому зазначено, що в накладній № 53946307 від 02.03.2020 вказано тару вагону №56424245 - 22200 кг, нетто - 66300 кг, а при переважуванні фактично виявилось: тара вагону - 22200 кг, нетто - 65250 кг, що менше на 1050 кг; при комерційному огляді вагона встановлено: навантаження вище бортів на 20-30 см, маркування відповідає електронному документу. На поверхні вантажу видно сліди ходіння. Над 5-7 люками виїмка 350см-280см-30см-40см. При видачі вантажу просипання не було, вагон бездверний, люка закриті, в технічному відношенні справний.
Згідно ст.ст. 113, 114, 115 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідки ТОВ «ЦЗФ« СЕЛИДІВСЬКА» та ТОВ «ПК «ЗБАГАЧУВАЧ», що є відправниками за вказаними залізничними накладними (графа 1), про вартість вугільної продукції №30/01 від 30.01.2020, №110 від 03.03.2020, №111 від 03.03.2020, №112 від 03.03.2020, №113 від 03.03.2020, №04/06-1 від 04.06.2020, №139 від 17.03.2020, №29/05-4 від 29.05.2020, які в силу положень ст. 114, 115 Статуту залізниць України є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу, оскільки указані положення не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу. Тому доводи відповідача з приводу недоведеності позивачем вартості втраченого вантажу є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 р. (далі - Правила) визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
З матеріалів справи слідує, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19 вересня 2013 р. (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19 березня 2002 р. є мінеральним паливом.
Отже, враховуючи те, що втраченим вантажем за залізничними накладними №№33529546, 45048279, 53553814, 53568945, 53638821, 53900841, 53946307, 53952016 та 46141800 було вугілля кам'яне - мінеральне паливо, то позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1 % від маси вантажу при розрахунку збитків.
Виходячи з вартості 1 т вугілля кам'яного за накладними №№ 33529546 - 1 749, 08 грн з ПДВ, 45048279 - 1 809, 25 грн з ПДВ, 53568945 - 1 660, 86 грн, 53553814- 2 004, 32 грн з ПДВ, 53638821 - 1 830, 06 грн з ПДВ, 53900841 - 1 889, 64 грн з ПДВ, 46141800 - 1 725, 48 грн з ПДВ, 53952016 - 1 745, 28 грн з ПДВ, 53946307 - 1 728, 90 грн з ПДВ.
Вартість втраченого вантажу (з ПДВ) з урахуванням норми природних втрат становить: у вагоні № 62257530 - 718, 87 грн, № 53500385 - 593, 43 грн, № 56557820 - 2 258, 77 грн, № 53170056 - 2 345, 05 грн, № 53543054 - 11 620, 88 грн, №55388730 - 689, 71 грн, № 52516978 - 9 058, 77 грн, № 64050057 - 3 455, 65 грн, № 56424245 - 669, 08 грн.
Отже, загальна вартість втраченого вантажу, що перевозився у вище вказаних вагонах становить 31 410, 21 грн, що на 5 грн більше ніж визначено позивачем, разом з тим відповідно до положень ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Згідно вимог ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення збитків суду не надано.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 31 405, 21 грн збитків.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, cуд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) 31 405 (тридцять одну тисячу чотириста п'ять) грн 21 коп. збитків та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 01.09.2020.
Суддя Я.А.Карабань