ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.08.2020 м. Київ Справа № 910/4429/20
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР";
про: стягнення 561.395,65 грн.
Суддя Балац С.В.
в.о. секретаря судового засідання Просов В.М.
Представники:
позивача: Малигіна О.С.;
відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР" (далі - відповідач) про стягнення 561.395,65 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 18.05.2016 № 95т/16, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 561.395,65 грн., з яких: 470.244,25 грн. - основна заборгованість, 82.462,95 грн. - пеня та 8.688,45 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4429/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Вказаною ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: відсутності надання позивачем в обґрунтування позову необхідних документів (належно оформлених видаткових накладних, довіреності покупця на отримання ТМЦ, виписки з банку, документи в підтвердження якості товару); відповідачу незрозуміло по яким рахункам-фактурам чи видатковим накладним відбулась оплата товару; позивачем порушено порядок нарахування пені та 3 % річних.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що підтвердженням факту здійснення господарської операції є належним чином оформлені сторонами спору видаткові накладні. Крім того, позивач не отримував від відповідача повідомлення про виявлені факти не надання необхідних супровідних документів на відповідну партію товару.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких знову вказав про відсутність підписів на видаткових накладних уповноваженої особи позивача та відсутності документів, які свідчать про якість товару.
Ухвалою господарського суду від 01.06.2020 № 910/4429/20, за заявою відповідача, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального провадження. Підготовче засідання призначене на 24.06.2020.
До господарського суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів до суду та залучення до матеріалів справи копії: довіреності від 01.04.2019 № 175, акту взаємних розрахунків від 02.05.2019 № 1928, ТТН від 30.05.2019 № 31318, від 17.04.2019 № 2, від 17.04.2019 № 3 та від 17.12.2019 № 3.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній зазначає про те, що строк оплати товару не настав, оскільки позивач не надав відповідачу належним чином оформлені видаткові накладні на товар, а також просив суд залучити до матеріалів справи копії видаткових накладних.
В підготовчому засіданні 24.06.2020 суд на місці ухвалив:
- поновити строк для подання доказів та долучити подані докази до матеріалів справи;
- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.07.2020.
В судовому засіданні 20.07.2020 оголошено перерву до 26.08.2020.
В судовому засіданні 26.08.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 18.05.2016 № 95т/16 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача металопродукцію, арматуру, металеві вироби для загально-будівельних, сантехнічних і спеціалізованих робіт (далі - товар) згідно його замовлень, у відповідній кількості, визначеної якості та за узгодженою вартістю, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2.8 Договору визначено, що право власності на товар, що поставляється за умовами Договору переходить від позивача до відповідача з моменту підписання накладних на товар уповноважено особою відповідача. Повноваження такої особи підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) від відповідача.
Положеннями пункту 3.2 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється відповідачем наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 50 % вартості партії товару, сплачується відповідачем не пізніше ніж через сім робочих днів з дати отримання відповідачем рахунку-фактури від позивача, в разі згоди відповідача з цінами, зазначеними в рахунку-фактурі (п. 3.2.1 Договору);
- остаточні розрахунки між сторонами в розмірі 50 % вартості партії товару здійснюються протягом семи календарних днів з моменту здійснення поставки товару (п. 3.2.2 Договору).
Відповідно до пункту 5.2 Договору, за порушення термінів розрахунків, передбачених підпунктом 3.2.2 даного Договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 917.374,11 грн. Наведена фактична обставина підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи, а саме:
- від 17.04.2019 № Ц-000014679 на суму 33.966,49 грн.;
- від 17.04.2019 № У-000003674 на суму 395.033,06 грн.;
- від 30.05.2019 № Ц-000020894 на суму 160.302,16 грн.;
- від 31.10.2019 № Ц-000045765 на суму 33.823,88 грн.;
- від 31.10.2019 № Ц-000045768 на суму 9.920,45 грн.;
- від 18.12.2019 № У-000014534 на суму 281.896,27 грн.;
- від 18.12.2019 № У-000014533 на суму 2.431,80 грн.
Проте, вказаний товар сплачений відповідачем частково в сумі 447.129,86 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 470.244,25 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 82.462,95 грн., також про стягнення 3 % річних в сумі 8.688,45 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 470.244,25 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 470.244,25 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його частково арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.
Так, початок і кінець строку нарахування пені за видатковими накладними має вираховуватися наступним чином, враховуючи положення пунктів 3.2.2 та 5.2 Договору та приписи ч. 6 ст. 232 ГК України:
- від 17.04.2019 № Ц-000014679 на суму 33.966,49 грн. - з 25.04.2019 до 25.10.2019. Приймаючи до уваги, що період розрахунку позивача (з 17.12.2019 по 23.03.2020) виходить за межі дат нарахування - позовна вимога про нарахування пені за вказаною накладною задоволенню не підлягає;
- від 17.04.2019 № У-000003674 на суму 395.033,06 грн. - з 25.04.2019 до 25.10.2019;
- від 30.05.2019 № Ц-000020894 на суму 160.302,16 грн. - з 07.06.2019 по 07.12.2019;
- від 18.12.2019 № У-000014533 на суму 2.431,80 грн. - з 26.12.2019 по 26.06.2020.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 36.875,33 грн., за розрахунком позивача враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:
Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)
від 17.04.2019 № У-000003674295.033,0618.09.2019 - 24.10.20193716,5 %9.869,46
від 30.05.2019 № Ц-000020894160.302,1607.06.2019 - 18.07.20194217,5 %6.456,00
від 30.05.2019 № Ц-000020894160.302,1619.07.2019 - 05.09.20194917 %7.316,81
від 30.05.2019 № Ц-000020894160.302,1606.09.2019 - 24.10.20194916,5 %7.101,61
від 30.05.2019 № Ц-000020894160.302,1625.10.2019 - 07.12.20194415,5 %5.990,47
від 18.12.2019 № У-0000145332.431,8026.12.2019 - 30.01.20203613,5 %64,76
від 18.12.2019 № У-0000145332.431,8031.01.2020 - 12.03.20204211 %61,56
від 18.12.2019 № У-0000145332.431,8013.03.2020 - 23.03.20201110 %14,66
Загальна сума пені складає 36.875,33
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його частково арифметично невірним виходячи з положень пунктів 3.2.2 та 5.2 Договору.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 8.597,81 грн., за розрахунком позивача враховуючи положення пунктів 3.2.2 та 5.2 Договору, а саме:
Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення (грн.)
від 17.04.2019 № Ц-00001467912.477,2318.09.2019 - 23.03.20201883 %192,57
від 17.04.2019 № У-000003674295.033,0618.09.2019 - 23.03.20201883 %4.553,37
від 30.05.2019 № Ц-000020894160.302,1607.06.2019 - 23.03.20202913 %3.834,08
від 18.12.2019 № У-0000145332.431,8026.12.2019 - 23.03.2020893 %17,79
Загальна сума відсотків річних складає 8.597,81
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на те, що:
- позивачем долучені до матеріалів справи належно оформлені видаткові накладні, які свідчать про поставку на користь відповідача товару, як встановлено судом вище;
- товар отриманий від імені відповідача гр. ОСОБА_1 на підставі довіреностей від 03.05.2019 № 233, від 09.10.2019 № 364 та від 02.12.2019 № 431;
- наявні в матеріалах справи виписки з особового рахунку позивача містять номери рахунків на оплату, що свідчить про часткову оплату відповідачем товару відповідно до окремого виставленого позивачем рахунку;
- претензій з приводу якості поставленого відповідачу товару за Договором матеріали справи не містять;
- судом враховано порушення відповідачем порядку нарахування пені та 3 % річних.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР" (02140, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЄЛИЗАВЕТИ ЧАВДАР, будинок 32, кімната 7, ідентифікаційний код: 39634258) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (03039, м.Київ, САПЕРНО-СЛОБІДСЬКИЙ ПРОЇЗД, будинок 4, ідентифікаційний код: 37412768) основну заборгованість в сумі 470.244 (чотириста сімдесят тисяч двісті сорок чотири) грн. 25 коп., пеню в сумі 36.875 (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 33 коп., 3 % річних сумі 8.597 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 81 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7.735 (сім тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 76 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01 вересня 2020 року
Cуддя С.В. Балац